На днях я випадково почула, як зять дорікає моїй доньці, що вона зовсім погана господиня. Мені стало дуже прикро, адже це означає, що це моя вина, що я так виховала свою доньку. Думаю, тепер переїхати до них і так допомогти доньці, щоб її шлюб не розвалився. Чи допоможе це, і чи варто мені втручатися в їхнє життя?
Я так була щаслива, коли дочка вийшла заміж за гарного чоловіка. Новоспечений зять мені відразу сподобався: працьовитий, розумний, дбайливий, а найголовніше – непогана людина. Як і будь-яка мати, яка хоче своїй дитині тільки хорошого, я не стала лізти в особисте життя молодої сім’ї. А що, діти вони вже давно дорослі та самостійні, вони можуть самі розібратися зі своїми життєвими негараздами та проблемами. Тому одного разу, коли дочка попросила мене приїхати до них в гості і допомогти по господарству, я не стала пхати туди свого носа. У будинку повинна бути одна господиня і дочка цілком може впоратися сама з прибиранням в будинку і приготуванням. Тим більше, що я її з дитинства привчала до порядку в хаті і до того, що вона повинна навчитися справлятися з усім без моєї допомоги. Я дуже пишалася донькою, і хотіла, щоб нею пишався і її чоловік. Іноді у неї були промахи, дочка не слухала мене, але в цілому, я була впевнена, що подбати про свого чоловіка донька зможе. Але не тут-то було.
Виявилося, дочка просто пустила всі домашні справи на самоплив і зайнялася лише своєю зовнішністю та кар’єрою. Зять теж постійно пропадає на роботі, а вдома вони зустрічаються тільки під вечір, лише вечеряють разом на одній кухні. Не важко здогадатися, що в квартирі дочки твориться справжній безлад: гори не випраної білизни, всюди пил і їжа на винос. Моя дочка рідко готує їжу сама вдома. Найчастіше вона замовляє додому піцу або суші, як це стало модно останнім часом. У неї це звична справа. Не розумію я нинішню молодь. Як може більше подобатися сира риба, а не наваристий борщ або вареники? Це ще у них немає дітей. А з’явилися б у мене онуки, я навіть уявити не можу, чим би вона їх годувала. Я теж жінка, але я ніколи не робила такого у своїй сім’ї, завжди чоловік у мене був нагодований, я частенько пекла випічку, на вихідних пригощала всіх тортиком, теж свіжоспеченим.
Все це я дізналася, коли недавно подзвонила дочці поцікавитися її справами. Думаю, останнім часом вона перестала мені сама дзвонити, може у них щось трапилося там? Дочка не стала говорити відверто зі мною і розповідати деталі свого життя. Всю правду я почула досить таки несподівано. Під час розмови до неї підійшов її чоловік. Він не помітив, що дочка з кимось розмовляла по телефону, і почав обурюватися. «Скільки це все може тривати? Тобі крім роботи нічого не потрібно. Подивися на повний безлад в нашій квартирі: всюди бруд, пил, навіть єдиний вазон в горщику і той зів’яв. Мені набридло їсти твою піцу і суші щовечора, я вже навіть дивитися на них не можу. З тебе вийшла нікудишня господиня, ні, не про таку дружину я мріяв все своє життя» – ось що я почула від зятя. Дочка швидко попрощалася зі мною і поклала телефон.
Мені стало так прикро від почутого. Невже я так погано виховала свою дівчинку? Виходить, це я винна, що моя дочка не може створити вдома затишок та тепло. Трохи подумавши вдома, я прийняла рішення все-таки поїхати в дочки в гості і під цим приводом допомогти їй навести порядок в домі і в голові. Адже так і до розлучення недалеко. А мені не хочеться, щоб єдина дочка, толком не поживши в шлюбі вже була розлученою. тим паче вона має дуже хорошого чоловіка, такого більше не знайде. Але чи допоможе мій приїзд? Дуже хочу зберегти сім’ю доньки.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.