Я нещодавно тільки зрозуміла, що люди не завжди цінують те, що їм допомагають просто так. У мене є молодша сестра Ніна. Вона рано вийшла заміж, народила дітей.
У наших дітей через це зовсім невелика різниця у віці, тому ми проводимо багато часу разом. Доньці сестри сім років, синові – чотири, у мене дві дівчинки, старшій вісім, а молодшій три з половиною.
Ніна вийшла заміж відразу після школи, то ж вона ніде не вчилася, а зараз майже не працює. Бере замовлення на торти, які сама пече вдома, але заробітки з цього невеликі. Чоловік її часто їздить на заробітки, тож вона з дітьми майже завжди одна.
У мене хороша робота і чоловік добре заробляє, тому нам на все вистачає. Знаю, що у сестри часто виникають фінансові труднощі, тому чоловік і наважився поїхати на заробітки, у них квартира в кредиті, сестра сама не працює, двоє дітей, чоловік заробляє, але зайвих грошей у них ніколи не водиться.
Я намагаюся допомогти їй, але ніколи не пропоную гроші на пряму. Мені незручно, я роблю інакше. У нас старші діти майже одного віку носять один розмір одягу. Часто, коли я купую щось старшій дочці, одразу беру і таку саму річ і для племінниці.
Молодших теж намагаюся не обділяти, якщо в магазині купуємо з молодшої іграшки для неї, одразу кажу, щоб обрала невеликий подарунок братику. Вона із задоволенням вибирає йому нові машинки чи літачки. Загалом, наші діти між собою дуже добре дружать.
На свята ми також завжди всі разом. Коли в Ніни був день народження, її чоловік тоді був не вдома, через це вона не дуже хотіла влаштовувати якесь торжество. Ми з чоловіком та доньками прийшли до неї в гості, принесли подарунок Ніні, дітям також дісталися приємні сюрпризи. Я тоді якраз купила своїй старшій дочці нову шапку, таку ж купила і племінниці, тільки іншого кольору. Молодшому принесли нову іграшку.
– Яка у твоєї Насті симпатична нова куртка, – зауважила моя сестра, – а ось у моєї Іринки вже зовсім стара, треба б теж нову купити.
Я тоді не надала цим словам жодного значення, але чоловікові ця фраза не сподобалася. Він вважає, що з боку сестри це вже занадто. Згодом мені зателефонувала мама і запитала, коли я племінниці збираюся купити куртку, а то вже холодає, а їй ходити нема в чому.
Я пояснила, що завжди купую сестриним дітям якісь дрібниці, наприклад, ті ж рукавиці, шкарпетки, колготки, іноді можу взяти дівчаткам однакові футболки, якусь канцелярію, але повністю утримувати її дітей я не зобов’язана.
– А я тебе попереджав, – сказав чоловік, коли я розповіла йому про те, що сталося.
Ту ситуацію якось зам’яли та забули. Але остаточно у нас зіпсувалися стосунки на Новий рік. Ми зустрічали його всі разом у нас вдома. Я поставила під ялинку подарунки для всіх дітей: і для своїх, і для Ніниних. Коли сестра побачила, що для своїх і для її дітей я купила різні подарунки, їй це дуже не сподобалося.
– Ти чому своїм дівчаткам купила інші подарунки? Я бачила таких ляльок у магазині, вони дорогі, а моїм подарувала якісь дешеві набори! – обурилася сестра, коли ми з нею вдвох вийшли на кухню.
– Якщо мої подарунки тебе не влаштовують, можу нічого не дарувати взагалі. Дорогий не сам подарунок, а увага, – відповідаю їй.
Ніна цілий вечір зі мною не розмовляла, потім мовчки зібрала дітей, взяла дешеві набори для творчості, подаровані мною, і пішла додому. Наступного дня мені зателефонувала мама, запитала, навіщо я образила сестру і сказала, що взагалі гроші мене зіпсували.
Чоловік у цій ситуації повністю на моєму боці, я й сама вважаю, що вчинила правильно. Я люблю свою сестру і племінників, але не зобов’язаний утримувати її дітей і балувати їх якимись дорогими подарунками, тим більше, що я й так часто чимось радую племінників.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
