fbpx
Життєві історії
Невістка на все готовеньке прийшла, а до мене навіть на день народження ні разу не заїхала привітати. Відразу було видно, що дівчина думає про своє майбутнє, а щоб закріпити успіх, відразу народила йому сина. Ми з чоловіком Святославу говорили: «Кидай її, не буде щастя тобі з нею», і син таки нас почув

– Краще пізно, ніж ніколи. Я ж синові твердила постійно одне і те ж, і тільки зараз він зрозумів, що я правильно говорила – розповідає моя колега Ірина Дмитрівна, – нарешті він вирішив розлучитися з Мартою. Вже і сам побачив, що так діла не буде.

– Та ви що, а чому так?

– Ну я ж тобі казала, що ненадійна вона невістка, – зітхнувши почала пояснювати Ірина Дмитрівна, – постійно після роботи з подругами своїми десь ходила замість того, щоб вдома з дитиною сидіти, часом і нетвереза приходила додому. Ну хіба ж так можна?

Чим вона мого Святослава зачепила, зрозуміти не можу. Добре хоч зараз у сина щодо неї все прояснилося, що й до чого. Поспішно вони одружилися, дуже поспішно. Відразу після університету привів її жити в свою квартиру, яку ми з батьком йому подарували. Ми ж з чоловіком все життя старалися, щоб у сина був гарний старт.

Вона то на все готовеньке і прийшла, а до мене навіть на день народження ні разу не заїхала привітати. Відразу було видно, що дівчина думає про своє майбутнє, а щоб закріпити успіх, відразу народила йому сина.

Ми з чоловіком Святославу говорили: «Кидай її, не буде щастя тобі з нею». А він відмовлявся, дитиною їхньою спільною прикривався. Мовляв, онук твій переживати буде, що його батьки розлучаться. Так він бідолаха і так переживав, коли мати пізно приходила після гулянок з подругами, а може навіть і не з подругами. Хто її знає.

Нарешті після чергового такого випадку, терпіння сина лопнуло – подали на розлучення. Добре ще вона погодилася, що внук з батьком залишиться, так хоч аліменти не треба платити і з нами хоч виросте гідною людиною.

– А син Ваш як, не переймається через все це?

– Слава Богу, ні. Він на роботі у себе, після того як зрозумів, що розлучається, познайомився з гарною дівчиною, Олесею, дівчина має медичну освіту, як і у сина. Працює лікарем-педіатром, дітками займається. Так нам з чоловіком сподобалась, що словами не передати – мила, добра, ввічлива.

До нас в гості сама напросилася і вчора ми її перший раз приймали у себе. Принесла нам навіть частування, тортик і сувенірчики невеликі, чисто символічно. Дрібниця, а приємно. Відразу відчувається виховання і манери.

І з онуком нашим, який до неї здавалося б ніякого відношення не має, погралася так, що йому сподобалося, дитина весь вечір від неї не відходила. Ось таких невісток ще пошукати треба. А та, що до цього була – таких і даром не треба! Дуже сподіваюся, що у мого сина з цією дівчиною все складеться.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook