Нещодавно я відзначала іменини, у мене красиве і рідкісне ім’я Павліна.
Святкувати я нічого не збиралася, але моя донька таки вирішила мене привітати, і подарувала мені 100 євро.
Наталя моя в Німеччину на заробітки час від часу їздить, я їй з дітьми допомагаю. От вона і вирішила мені віддячити, каже – мамо, ось, купите собі щось з одягу на осінь.
А мені що треба? Я вже на пенсії, з дому майже нікуди не виходжу, то ж можу спокійно доношувати те, що є.
Доньці, звичайно, я подякувала за такий щедрий подарунок, їй і самій грошей треба, бо двоє донечок підростають, але вона вирішила мені допомогти.
Донька посиділа у мене годинку і додому стала збиратися. Тільки вона пішла, син з невісткою до мене заїхали. І онуків мені привезли.
Глянула я на дітей (а їх у сина аж четверо), і ледь стрималася, щоб не заплакати. Вони з’їли все, чим я їх пригощала, ще й добавки попросили.
Син з невісткою живуть дуже скромно, невістка вдома сидить з дітьми, а сину одному важко всіх їх забезпечити.
Бачу, онуки якось так бідненько вбрані, от я довго не думаючи, віддала ті 100 євро, які отримала в подарунок від доньки, синові. Кажу – купи дітям щось з одягу, а то футболочки вже зовсім зіпрані.
На наступний день мені зателефонувала донька, і сказала, що вона обурена моїм вчинком. Вона від своїх дітей забрала, щоб мені приємне зробити, а я взяла і все віддала сину.
– Брат дорослий, і сам має забезпечувати своїх дітей, і тобі допомагати, а не у тебе забирати! – картала мене донька.
– Він нічого не забирав, я сама йому дала ці гроші, бо бачу, що йому потрібніше! – кажу.
– Знаєш що, мамо, не ображайся, але більше ти від мене нічого не отримаєш!
Так ми з донькою ні до чого і не договорилися. Вона переконана, що я дуже неправильно вчинила.
А як Ви вважаєте? Чи можна допомагати одним дітям за рахунок інших?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
