fbpx
Життєві історії
Нещодавно у мене був день народження, прийшла донька з чоловіком. Мар’яна в декреті, а зять заробляє мало, тому я не очікувала дорогих подарунків від рідних. Та цього разу подарунок був особливим, хоча він коштує копійки

Можливо, якби таке сталося в іншій сім’ї я ще сама б трішки посміялася, але що таке може статися зі мною, навіть не уявлялося мені. Я не вірила ніколи, що взагалі можу колись виграти в лотерею, тому, можливо, за весь час купила квитка два чи три. Нічого, звісно, я не виграла, тому полишила усі спроби. Завжди вважала, що ще щастя потрібно мати, щоб отримати щось.

Та зараз хочу поділитися трішки іншим.

Вся справа в тому, що у мене є зять. Працювати Устим особливо не хоче, у нього до цього бажання, особливо, немає, тому вся його робота – це невеличкі підробітки, якими він і заробляє на життя. Я завжди казала Устиму, що він так собі і на пенсію не заробить, та зять мені пояснює постійно, що до пенсії ще далеко, тому йому все одно, а на підробітках зараз він заробить більше та й працювати може у будь-який зручний день.

Після того, як моїй меншій внучці виповнилося 3 роки, донька моя сказала, що знову чекає дитину. І ось тепер у неї двоє діток.

Але вони дорослі люди, нехай живуть, як хочуть. Я своїм онукам тільки подарунки на свята дарую, але їх сім’ю грошима не радую – батько є, нехай він думає, де і як заробляти. Дочка Мар’яна постійно скаржиться, що грошей не вистачає, але я ж самотня пенсіонерка, як я їм допоможу? Я не маю змоги давати дітям гроші, тому нехай вибачають.

А нещодавно у мене був день народження, я, особливо, святкувати не збиралася, діти прийшли на свято і подарували мені тільки одну лотерейку. Зять купив сам. Ми гарно посиділи, я їх пригостила і Мар’яна з сім’єю пішла.

Я вже про ту лотерею навіть забула, але мені прийшло згодом повідомлення, що я виграла чималі гроші, як для пенсіонерки. Я була здивована і щаслива водночас, адже це чимала сума, я зі своєю маленькою пенсією до таких грошей не звикла.

Я стала радіти, що тепер куплю собі швейну машинку про яку багато років мріяла. Я відразу подзвонила Мар’яні і стала дякувати, розповіла про гроші. Мар’яна спокійно сказала декілька слів про гроші і поклала телефон.

Та якраз того вечора зателефонував зять і сказав, чи я не забула, що в мене є онуки, їм теж гроші потрібні. Діти ж важливіші за швейну машинку. Ми вам купили цю лотерею ви могли б і нам частину грошей віддати.

Я спочатку аж не знала, що йому сказати на це. Потім відповіла зятеві: “Ти краще знайди собі гарну роботу, тоді вам гроші на все вистачатиме!” Я поклала відразу телефон.

Вчора дзвонила мені Мар’яна, що тепер вони з чоловіком мають одні непорозуміння, адже Устим вважає, що я маю поділитися цими грошима з ними.

Я тепер не знаю, що робити, наче на якомусь роздоріжжі. Це ж був мій подарунок, невже я потрібні віддавати гроші дітям, хіба це правильно? Якщо не дам грошей, діти образяться на мене, а я хочу, щоб в родині була лише злагода й спокій.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page