fbpx
Життєві історії
Нещодавно щаслива подія таки сталася, син сказав, що зібрався одружуватися, і приведе додому майбутню наречену. Я була дуже розчарована нашим знайомством з майбутньою невісткою, бо виявилося, що наречена мого сина вже розлучена і має дитину від першого шлюбу. Але мій син не бачить в цьому проблеми, він готовий виховувати чужу дитину

Мене напевно зрозуміють ті матері, які самі виховали сина. У Володимира я вклала всю свою душу, і син донедавна був дуже мені вдячний. А головне – слухняний. У 22 роки він привів дівчинку додому і сказав, що буде одружуватися. Дівчина була непогана, але з дуже незабезпеченої сім’ї. Я тоді спокійно пояснила синові, що не варто поспішати, що вони ще молоді, та й відверто – йому потрібна зовсім інша партія.

Тоді син мене послухав, кинув ту дівчину, а я продовжувала мріяти про те, що настане час і він знайде собі ідеальну пару. Але час ішов, а син був один, я вже почала хвилюватися, що він так собі нікого і не знайде. Проте нещодавно щаслива подія таки сталася, син сказав, що зібрався одружуватися, і приведе додому майбутню наречену.

Я сподівалася на те, що цього разу дівчина виправдає всі мої очікування. Але була дуже розчарована нашим знайомством, бо виявилося, що наречена мого сина вже розлучена і має дитину від першого шлюбу. Але мій син не бачить в цьому проблеми, він готовий виховувати чужу дитину.

Мій син вирішив, що виховувати чужу дитину своєї дружини буде не складно. Я намагалася донести до нього, що це неправильно і потрібно думати про власних дітей. Мені теж хочеться власних онуків, але він ні в яку. Каже, що дитина приймає його як свого рідного батька, а дружина тільки і рада. Природно рада, адже тепер у неї є додаткові безкоштовні руки, які зможуть забезпечувати її і її дитину. На її місці я б теж раділа.

Як я вже говорила, мої спроби що-небудь йому пояснити не мали успіху. Добре, подумала я. Вирішила обговорити це з моїми подругами, у яких в житті теж всяке було, і всі вони завжди підтримують мене. Вони мені сказали те саме – їхні діти не бачать в цьому нічого такого. Невже це відмінна риса наших поколінь? Тому що якщо це дійсно так, то мені важко уявити, яке майбутнє нас чекає. Якщо заохочувати таку бездоглядність, то нічим хорошим це не закінчиться.

Адже потрібно дивитися наперед. Дівчата, побачивши можливість і точно знаючи, що кожен зустрічний буде готовий прийняти їх в сім’ю зі своєю дитиною, ніколи не почнуть думати. Згадуючи свою молодість, мені навіть важко уявити, щоб я зі своєю дитиною могла розраховувати вийти за когось заміж. Мені це здавалося неможливим тоді і здається чимось дивним зараз. Адже навряд чи є люди мого віку, які відносяться до цього також лояльно, як нинішнє покоління.

І якщо мої подруги вже зневірилися, то я все одно не втрачаю надії. Раптом він нарешті зрозуміє, що робить в своєму житті щось не так. Так, це може здатися дивним, але я дійсно бажаю йому розставання. Але це йому на благо, адже всі адекватні люди розуміють, що вважати чужу дитину своїм сином – неправильно.

Я також визнаю, що частково тут є моя вина, так як я не встежила і десь, мабуть, помилилася. Проте, ніколи не пізно виправити власні помилки. Все-таки, коли мова йде про родове древо, не можна просто взяти і залишити це на волю долі. Адже він мій єдиний син.

Фото ілюстративне – storyfox.

facebook