fbpx
Життєві історії
Нещодавно не стало нашої мами. Останнім її бажанням було помирити нас з сестрою. Олександра, моя молодша сестра, п’ять років тому забрала у мене чоловіка. Я довго думала, а потім таки зателефонувала сестрі

Мій світ завалився в одну мить. Я дізналася, що моя сестра протягом довгих років зустрічалася з моїм чоловіком. Вона була одружена, але її шлюб розпався майже відразу, в шлюбі вона народила дочку. І тоді, напевно, Олександра вирішила, що вона теж заслуговує на щастя.

Мій чоловік вміє заробляти, майстер на всі руки, ось вона і вирішила, що такий їй теж би підійшов. Не знаю, як це сталося, але в один прекрасний день він пішов до неї з сім’ї, де двоє дітей. Аліменти платить, діватися нікуди, працює офіційно, але додаткових грошей на наших дітей Дмитро не виділяє.

Зате вони літають за кордон, будують будинок, він щотижня возить її в ресторан. Повз нашу старшу дочки (рідну) проходить, навіть не вітається. Меншу брав перші пів року, зараз навіть не дзвонить. Ось як життя повернулося. Думаю, це все моя сестричка так на нього впливає, боїться, що він через дітей до мене повернеться. Тому і уникає Дмитро зустрічей з рідними дітьми.

Я, наївна, бачила в ній сестру, яка ніколи б не посміла забрати у мене чоловіка, але я помилилася. Я їм зла не бажаю, але й щастя теж не бажаю. Ті жінки, які бачили сльози своїх дітей, коли чекали тата додому, мене зрозуміють. Молодша, як собачка, чекала його, при кожному повороті ключа, говорила: «Тато прийшов». А тато просто викреслив їх зі свого життя. Старшій доньці п’ятнадцять років, вона все розуміє, а маленькій поки важко пояснити, чому так все вийшло.

Я перестала спілкуватися з сестрою і колишнім чоловіком. Вже п’ять років ми граємо в мовчанку, від чоловіка – лише скромні аліменти. Вже пішов шостий рік, ми з Олександрою, молодшою сестрою, не спілкуємося, але мама завжди намагалася нас помирити – то влаштовувала ніби випадкову зустріч у себе, то ще що-небудь, тільки у неї нічого не виходило.

Нещодавно не стало нашої мами. Останнім її бажанням було прохання до нас обох – помиритися. Я бачила, що сестра хотіла підійти, поговорити, але не наважувалася.

Потім довго думала про все, що між нами сталося, і раптом, мені так захотілося обійняти її, адже ми з сестрою залишилися одні на всьому білому світі. Я не витримала і зателефонувала Олександрі, добре мама змусила взяти і зберегти її номер телефону. Сестра взяла слухавку відразу. Ми домовилися зустрітися. Зустрівшись, ми в усьому розібралися, довго говорили і, врешті-решт, помирилися.

Свого колишнього чоловіка я і далі не хочу ні чути, ні бачити. В їхній дім я також не збираюся заходити. Але заради матері я постараюся позбутися образи на сестру. Бог їм суддя, кожен відповідатиме за свої вчинки сам.

Фото ілюстративне – puckermob.

facebook