fbpx

Нещодавно мені виповнилося 60 років, а мій чоловік ще старший за мене. Донька моя, Надія, дуже пізно стала мамою. Їй зараз дуже непросто, адже вона сама виховує дитину. Надія часто телефонує мені, просить допомогти з дитино, у батька просить гроші на хліб. Мені самій зараз непросто ходити, тому я відмовляю їй. Донька ображається на мене, але ж вона сама винна, що у неї немає свекрів

На сьогоднішній день моїй єдиній донечці Надії 35 років, і три роки тому вона вирішила народити дитину, як то кажуть в народі «для себе».

Я все життя давала їй поради, частенько намагалася з нею щиро поговорити, адже хочу їй лише кращого життя, просила знайти хорошого чоловіка, влаштовувати своє хороше сімейне життя, щоб мати затишне гніздечко, адже роки збігають швидко, непросто одній людині жити в цьому світі, але у неї такий непростий характер, що їй важко взагалі знаходити з людьми спільну мову.

Надія зовсім не вміє йти на компроміси, не вміє радіти малому і вважає що вона має рацію в будь-якій ситуації, з думкою інших рахується зовсім мало, якщо взагалі бере її до уваги. Тож не дивно, що вона так жодного разу і не вийшла заміж.

Я попереджала Надію багато разів, що якщо вона не змінить своє ставлення до життя та сім’ї, то залишиться зовсім одна, старою дівою доживатиме віку.

Моя донька на це тільки сміялася, або починала зі мною сперечатися, доказувати, що я не права зовсім, пояснювала, що зараз часи інші, жінки не спішать виходити заміж, а добре все зважують.

У 29 років фахівці сказали їй, що якщо вона не поспішить стати мамою зараз, то може залишитися без дітей, і тоді дочка трохи взялася за розум, таке враження, що лише тоді тільки вона задумалася серйозно, а не так, як раніше було. Вона стала зустрічатися з сусідом, і навіть якийсь час вони добре між собою ладнали.

Вони будували щасливі плани на майбутнє і замислювалися про весілля. Однак через якийсь час дочка залишила його, і всі старання були змарновані за короткий час.

Надія влаштувала суперечку через якусь дрібницю, наговорила щось недобре про батьків нареченого і він їй цього не вибачив. Після того, що сталося, коли весілля не відбулося, вона вирішила народити дитятко «для себе».

Я запитувала Надію, як вона собі це уявляє, просила одуматися, почати працювати над собою і налагоджувати своє особисте життя, але вона сказала, що так їй буде краще. Мовляв, дитину вона народить зараз, а чоловік потім знайдеться сам по собі, це в житті не найголовніше.

Я і тут гарно пояснювала доньці, що якщо вона без дитини ні з ким не може побудувати відносини і вийти заміж, то після того, як стане матір’ю її шанси вийти заміж будуть практично нульовими, але вона мене не послухала і зробила все по-своєму.

Дочка народила “собі” сина, і тепер постійно просить допомоги у мене. Я вже, чесно кажучи, перебуваю не в тому бадьорому віці, адже людина я вже немолода, коли є можливість нескінченно носити онука на руках або бігати за ним по квартирі зігненій додолу годинами, весь час про це нагадую доньці, але дочка цього не розуміє зовсім, ображається на мене за це.

На думку Надії, якщо я «бабуся», то повинна їй у всьому допомагати. Батька вона також постійно просить допомоги – просить у нього гроші на покупку дитячих речей, і він, звичайно, ж їй їх дає, хоча самому часто не вистачає навіть на елементарні ліки.

Мені зараз 60 років, чоловікові ще більше. У цьому віці вже діти батькам допомагають своїм, а наша дочка бере останні сили з нас сили та гроші! Я усвідомлюю, що у мене є зобов’язання перед нею, я – мама її і маю її допомагати, але вона сама обрала свій життєвий шлях до того моменту, коли мені вже важко їй якось допомагати.

Надія хотіла мати дитину «для себе», знала, що допомоги батька дитини і свекрів у неї не буде, що ми з чоловіком вже старенькі, і що доведеться їй самій ростити та виховувати це дитятко.

Але зараз Надія робить мене у всьому винуватою і перекладає усю відповідальність за свій вчинок на мене, бо я їй радила мати сім’ю. Хіба так можна чинити з літніми батьками? В чому я винна?

Я не розумію, що я упустила, коли виховувала свою власну дитину, коли зробила помилку і в чому? У нас була міцна та щаслива сім’я, а зараз усім важко, усі ледве копійку на хліб мають у такі важкі часи.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page