Я вийшла заміж давно, сім років тому. У нас залишилися деякі гроші з весілля, дещо нам дали батьки, а дещо ми відклали і в результаті на початку нашого сімейного життя ми зробили кілька великих придбань: ми відразу купили нам обом по машині і дачу. Але все це записали на чоловіка. Я тоді й гадки не мала, що є якась різниця, тому навіть не стала сперечатися. Тим більше це все наше, сімейне.
Поступово ми почали купувати і в квартиру нові меблі, техніку та інший побутовий інвентар. Дітей у нас, поки-що, немає, тому всі наші гроші складалися в загальний бюджет, а після ми з чоловіком сідали і обговорювали майбутні покупки.
Мене все повністю влаштовувало. Заробляли ми з чоловіком непогані гроші, тому могли собі дозволити буквально все: і відпочинок за кордоном, і салон краси, і дорогий ресторан. Весь наш капітал ми тримали вдома, а не в банку. Мій чоловік противник того, щоб гроші знаходилися на банківському рахунку. Так в принципі фінанси то вдома у нас ніколи довго і не залежувались, а спускалися то на розваги, то на потрібні речі в будинок.
Але ось недавно, я абсолютно випадково почула телефонну розмову мого чоловіка і його друга-холостяка. Я звичайно не підслуховую, але на цей раз я не пошкодувала, що опинилася поруч. Мій чоловік радив своєму товаришу купити квартиру до одруження, щоб в разі розлучення, йому не довелося б ділити її з дружиною. Він прямо так і сказав: раптом вона відсудить у тебе половину квартири, а так ти їй нічого не винен будеш.
Я широко відкрила очі і прикрила рот рукою, щоб не ойкнути від подиву. Потім чоловік з усмішкою заявив, мовляв, щоб друг не поспішав з шлюбом і для початку зважив всі плюси і мінуси. Якщо це буде вигідно йому, то можна спокійно йти під вінець. Ніколи б не подумала, що мій чоловік носить в голові такі думки.
Постоявши кілька хвилин за дверима, я вирішила піти в спальню. Уже в іншій кімнаті до мене дійшло, що все наше майно записано на чоловіка і навіть моя машина. Не думаю, що це збіг. Чи все ж він? Чи, може, я себе просто накручую, і не варто так переживати. У нас з чоловіком завжди були і є хороші відносини. Не думаю, що він міг зі мною одружитися через вигоду. Але як тоді розуміти цю пораду другу.
Кілька днів я не знаходжу собі місця, батьків не хочу засмучувати. А близьких подруг у мене немає. Запитати чоловіка безпосередньо мені страшно. Але факт залишається фактом, якщо мій чоловік захоче розлучитися, я залишуся без нічого. Невже він і, правда, все продумав наперед?
Фото ілюстративне – s-zametki.
