fbpx
Життєві історії
Не проживши в нашому будинку і місяці, дівчина заявила, що чекає дитину. Мої батьки були засмучені. Та брат вирішив одружитися. – Не треба мені дорікати, що у нас весілля, а ви всі втомилися, – нахабно заявила майбутня зовиця. – Ось весілля пройде, а там як хочеш – мама просила мене не починати скандал. Та після появи в нашому домі цієї дівиці, все пішло шкереберть

Не проживши в нашому будинку і місяці, дівчина заявила, що чекає дитину. Мої батьки були засмучені. Та брат вирішив одружитися. – Не треба мені дорікати, що у нас весілля, а ви всі втомилися, – нахабно заявила майбутня зовиця. – Ось весілля пройде, а там як хочеш – мама просила мене не починати скандал. Та після появи в нашому домі цієї дівиці, все пішло шкереберть

У нас була хороша сім’я, чи, в крайньому разі, я раніше в цьому була впевнена. Великий триповерховий будинок, завжди купа гостей, пісні на свята. Ми з чоловіком відразу після весілля переїхали до моїх батьків і прожили так 10 років. Джерело

Все почалося, коли мій молодший брат привів до нас жити дівчину. Дівчинка з села, батьки нехороші, доучувалася в ПТУ і жити їй було ніде.

Мама сходила з розуму від такого вибору сина. «Сільська дівка!» – кричала вона, – «Принцеса з козячого болота!». Але тим не менше, нічого не робила і в очі їй мило посміхалася. Я заспокоювала її, говорила, що це нічого не означає, головне, щоб вона була хорошою людиною.

Не проживши в нашому будинку і місяці, сказала, що чекає дитину. Були з нашого боку підoзри від кого, але ніхто не втручався. Батьки були в вражені. Брат вирішив одружитися.

З того моменту наше тихе і спокійне життя закінчилося. У них з братом почалися щоденні скандали, а мене попросили підготувати все до весілля. Батьки і так були в кредитах за навчання брата, тому було вирішено відзначати свято в економному режимі.

Ми з чоловіком організували все: кульки, тамада, фотограф, ресторан. Напередодні весілля я взяла на роботі два дні за свій рахунок, щоб допомогти батькам. Весь цей час ми присвятили прибиранню двору і будинку, пофарбували бордюри, ворота, прибрали сміття, ставили столи у дворі для другого дня весілля, готували спальні місця приїжджим гостям.

До кінця дня перед торжеством я домивала сходи в будинку, а «молоді» спокійно пили чай на кухні. Це при тому, що встали вони о 3 годині дня, а я в 6 ранку. Валячись з ніг від втоми, я попросила брата допомогти мені з прибиранням у ванній. Я чула, як він встав, маючи намір підійти до мене, але тут пролунав голос нареченої з кухні:

– Щось я не бачила, щоб твій чоловік приїжджав і тут щось по дому робив.

На мить я обімліла. Мало того, що я падаю з ніг, намагаючись їм догодити, так ще вона і рот відкриває. Чоловік у мене жив тоді в іншому місті і приїжджав тільки на вихідні. Він завжди допомагав моїм батькам у всьому. Ганчірка і швабра випали у мене з рук. Я залетіла в кухню:

– А хто ти така, щоб судити, хто мій чоловік, і що він тут зробив? – моєму обуренню не було меж.

На крики прибігла мама. Попросила всіх заспокоїтися.

Майбутня невістка не заспокоює:

– Не треба мені дорікати, що у нас весілля, а ви всі втомилися, – нахабно заявила вона.

– А це не так? – гнівно запитала я.

Знову втрутилася мама. Вона попросила мене не починати скандал. «Ось весілля пройде, а там як хочеш» – просила вона мене.

Весілля пройшло ідеально. Все було весело і добре продумано, але далі мені у нас в будинку стало абсолютно неможливо жити. Скандали виникали на порожньому місці щодня. Невістка ображала моїх дітей, брала їх рушники у ванній, без докорів сумління з’їдала те, що я купувала дітям. При цьому вона пояснювала це просто: «Я ж чекаю дитя!».

Я спробувала влаштувати її на роботу, де були зв’язки, але вона навідріз відмовилася. Звичайно, а навіщо працювати, якщо її і так годують, поять, одягають і взувають мої батьки? Раніше обіду вона ніколи не прокидалася, по дому теж нічого не робила.

Батьків як підмінили. Моя мама заступалася за неї, а при її очевидній вuні говорила:

– Я нічого їй казати не буду. Іди і сама говори.

Моя свекруха, одного разу приїхавши в гості, не витримала і висказала все невістці і моїй мамі з приводу продуктів:

– Я все розумію, але я купую це своїм онукам. Якщо ти так хочеш, то нехай тобі чоловік купить або батьки.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook