Вже довгих п’ять років Галина працює в Італії. Туди забрала її сусідка Анна, яка вже там працює п’ятнадцять років. Спочатку відмовляла, казала, що Галина не справиться з важкою роботою, та потім, після багаторічних прохань, таки допомогла.
Кожного разу, коли Анна приїжджала додому з подарунками і грошима, Галина і собі мріяла, що зможе так працювати і допомогти доньці, тому щоразу просила сусідку допомогти їй виїхати, і одного разу та зглянулася. Розповіла, які документи треба оформити, по приїзді в Італію зустріла її і навіть знайшла першу роботу.
Але потім дороги сусідок-заробітчанок розійшлися, жінки працювали в різних містах, то ж практично не бачилися.
І все було б добре, якби не людська заздрість. В селі почали говорити, що Галина за п’ять років заробила більше, ніж Анна за всі п’ятнадцять. І ця недобра чутка донеслася до Анни, яка цього року приїхала у відпустку аж на три місяці.
Тітка Валя, яку в селі всі знали, як найбільшу пліткарку, якось біля сільського магазину «вколола» Анну, мовляв, дивись, яка Галина молодець, і хату добудувала, і квартиру дочці купила (нехай однокімнатну, та все ж). Одним словом, молодець жінка, не всі так вміють – за такий короткий час так доробитися.
От Анна з заздрості і випалила: «Не знаю, як їй це вдалося, на яких таких «роботах» стільки платять. Я вже п’ятнадцять років в Італії, і знаю, що кажу».
Донеслась ця чутка і до Івана, чоловіка Галини. Він і так не був в захваті від ідеї дружини їхати на заробітки, а тут таке почути. За Івановими мірками їм на все в житті вистачало, а Галина завжди хотіла більшого. Іван вважав, що їм і одній донечці вистачить на життя того, що мають, а Галина хотіла дати дочці те, чого сама не мала.
От і працювала в Італії, світа Божого не бачачи. Ні копійки на себе не витрачала, все додому відсилала. А тут – така новина.
Галина в Італії сидить і не розуміє, чому чоловік не бере від неї слухавки. Дочка каже, що батько і чути нічого про неї не хоче, на розлучення подає. Каже, що «диму без вогню не буває», раз Анна так сказала, значить щось знає.
Чоловік все частіше почав вживати оковиту, ні з ким не розмовляє, пояснень слухати не хоче. Гіркими видалися Галині ті заробітки в Італії, гірко і від того, що люди такими бувають.
Фото ілюстративне – lenta.
