– Навіщо тобі нова сукня? Заглянь у шафу, ти обовʼязково там щось знайдеш. А витрачати зараз зайвих 3-4 тисячі лише для того, щоб ти себе почувала комфортно, ми точно не будемо, – заявив Надії чоловік.
Розмова ця почалася, бо Вадим прийшов додому з роботи і сказав, що його сестра видає заміж доньку, і їм треба їхати на весілля.
В село Надя їхати не любила, на це була вагома причина. Але ж весілля племінниці проігнорувати аж ніяк не можна було, тому жінка в поспіху і сказала перше, що їй спало на думку, що їй нема в чому йти, і треба хоча б нову сукню купити.
– Обійдешся. Підеш в тому, що є, – виніс свій вердикт Вадим. – Зрештою, не ти ж наречена, хто на тебе там дивитися буде?
Чоловік зачинився в своїй кімнаті з телефоном і телевізором, після роботи у нього завжди була така звичка. Він лежав на дивані і чекав поки дружина приготує вечерю і покличе його на кухню.
Розмова з чоловіком дуже засмутила Надію, невже вона не варта того, щоб купити собі нову сукню хоча б з такої нагоди? Вона ж теж працює і заробляє не менше ніж чоловік.
Але всі свої гроші вона витрачає на товари для дому та на їжу, бо господинею Надія і справді була хорошою. Їй важливо, щоб в квартирі було красиво і затишно, і щоб була смачна вечеря чи обід.
А свої гроші Вадим витрачав на себе, на машину, на свої інші потреби. Дружині він казав, що він чоловік і у нього мають бути свої гроші.
В той вечір Надія так себе розжаліла, що в неї прозболілася голова і вона замість того, щоб готувати вечерю, теж прилягла.
Коли через годину Вадим зрозумів, що з кухні нічим смачним не пахне, він пішов перевірив, і був неабияк здивований тим, що його дружина просто спить.
– Надю, а де вечеря? – розбудив її роздратований Вадим.
– Візьми собі сам щось з холодильника, – відповіла втомлена жінка.
– Навіщо мені дружина, якщо я сам маю собі вечерю готувати? – бурчав Вадим. – А знаєш що, з мене досить, я подаю на розлучення, – раптом заявив він.
В той же вечір Вадим зажадав, щоб Надія збирала речі і йшла з його квартири.
Житло і справді було чоловіковою дошлюбною власністю, і хоч прожили вони 23 роки, та спільного житла не придбали.
Проситися Надія не стала. Вона зібрала речі, викликала таксі і зачинила за собою двері, чим ще більше здивувала Вадима, бо він був упевнений, що дружина стане проситися, адже їй нема куди йти.
Поїхала Надія до їхньої доньки, яка вже була заміжньою і жила разом з чоловіком окремо. Надя знала, що зять у неї хороший, тому була впевнена, що він її прийме.
– Мамо, а чому ти все це терпиш? – запитала дочка, коли вони удвох на кухні пили чай.
– Не знаю. Просто я любила твого батька, і хотіла, щоб все було добре, – зізналася Надія.
– Настільки любила, що про себе забула? Мамо, так не можна.
Надя розуміла, що дочка хоч і молода, але каже правду. Вона зовсім перестала дбати про себе, і чоловік настільки звик до цього, що тепер їй не можна ні сукню нову собі купити, ні полежати ввечері після роботи замість того, щоб стояти біля плити.
– Ти лягай спати, я тобі постелила в окремій кімнаті, а зранку ми щось вирішимо, – сказала Оленка.
На наступний день Оленка змусила маму взяти вихідний і вони провели цей день разом. Почали з перукарні – Надія змінила зачіску, чи не вперше в житті зробила манікюр.
А потім вони пішли в торговий центр і дочка купила мамі багато гарних речей.
– Я не можу від тебе все це прийняти, це дуже дорого, – знітилася Надія.
– Не дорожче ніж ти, – посміхнулася Оленка. – Мамо, у тебе скоро день народження, так що вважай, що це тобі подарунки від мене.
Тиждень чоловік не дзвонив, Надія весь цей час жила у дочки. А потім вони з Вадимом випадково на вулиці зустрілися.
Від побаченого Вадиму наче мову взяло, він не знав, що сказати. А Надія привіталася і просто пройшла повз.
Ввечері чоловік приїхав до доньки і став просити Надію, щоб та повернулася додому, сказав, що він погарячкував, з ким не буває.
Надія пробачила чоловіка, але додому вона поверталася іншою, не лише зовнішньо. Вона змінилася зсередини, і тепер вона точно завжди буде ставити на перше місце себе.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
