fbpx
Життєві історії
Навіщо нам переїжджати до свекрухи, я не розумію. Так, у неї шикарна трикімнатна квартира, але мої батьки подарували мені затишну однокімнатну квартиру, ми живемо окремо, і це великий плюс

Минулих вихідних ми пішли в гості до свекрухи, чоловік довго умовляв і просив. Йти до чоловікової матері у мене бажання не було. Я зараз чекаю дитину і ходити в гості мені просто не хочеться. А ще, відносини з Валентиною Сергіївною у мене ніколи не були відкритими і щирими, я не знаю чого від неї чекати.

Ми пішли. На перший погляд все було досить мило: усміхнена мама чоловіка літала по своїй кухні. Вона то підливала мені чаю, то підкладала салат. Потім почала питати про те, як я себе почуваю, коли їй внучку чекати. Я відповіла, що приблизно через тижнів три-чотири і ми змінили тему.

У свекрухи вдома жили брат мого чоловіка з дружиною, але я помітила, що їхніх речей немає. Я поцікавилася де вони, а Валентина Сергіївна мені повідомила, що вони з нею більше не живуть. Я не стала вникати в причини, це їхня справа.

– З’їхали вони. Вже місяць як, – посміхнулася свекруха. – Квартиру зняли, і добре. Мені місця більше.

Дивно. Невістка Марина народила місяців вісім тому, хлопчика. Наша з нею свекруха дуже чекала поповнення. Обіцяла допомагати з немовлям, з’їхати їм ніяк не давала. Хоча я б на місці Марини і дня тут прожити не змогла.

– Ти мені відразу подзвони, я з нетерпінням чекаю Галинку, – попросила матір чоловіка.

Я не зрозуміла, тому перепитала:

– Чому Галинку? Ми з чоловіком вирішили дочку Єлизаветою назвати.

Свекруха зробила вигляд, що не почула, а далі забрала мого чоловіка в кімнату під приводом того, що хоче нам дати кілька гривень як допомогу.

Не знаю чому, але я вирішила підслухати, про що ж вони там будуть шепотітися.

– Ти що, їй ще нічого не сказав? – спитала свекруха.

– Скоро скажу, – чую відповідає мій чоловік.

– Сьогодні скажи! Я свою частину угоди виконала – машину тобі купила, тепер твоя черга!

Розмова ставала дедалі цікавішою для мене. Я навшпиньки повернулася на кухню. Значить, машина, недавно вручена чоловікові від роботи як кращому співробітнику останніх років, куплена свекрухою? І про що взагалі домовленість?

Я зайшла в кімнату, де чоловік шептався з мамою, і не відразу зрозуміла, що відбувається: це була натуральна дитяча! Рожеві шпалери і шафки, біленьке дитяче ліжечко, рожевий балдахін, іграшки на полицях – в основному ляльки, на стінах веселі картинки з веселкою і квіточками.

– Подобається? Мені теж. Це кімната для Галинки, – посміхнулася свекруха. – Ми з сином домовилися, що після народження внучки ви переїжджаєте до мене.

Я подивилася на чоловіка, а він навіть не подумав відвести погляд:

– Ну а що? Хороша ідея. І дочка під наглядом, і ти відразу на роботу зможеш вийти.

Я взагалі не розумію, навіщо нам переїжджати до свекрухи? Так, у неї шикарна трикімнатна квартира і вона дуже хоче няньчитися з онучкою, бо у самої було два сина, а вона завжди хотіла дівчинку. Але я тут до чого? Мої батьки подарували мені затишну однокімнатну квартиру, ми живемо окремо, і це великий плюс. До того ж, я не хочу відразу виходити на роботу, хочу відчути радість материнства сповна.

Але як це все пояснити чоловікові і його мамі, які собі придумали свій сценарій?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page