fbpx

Навесні ми з чоловіком купили квартиру у моєї рідної тітки для нашого сина. Вона нам сказала гарну ціну, але просила лише почекати, місяць вони там поживуть, а потім з’їдуть. Ми оформили всі документи, віддали гроші і стали чекати

Ще навесні ми з Михайлом вирішили купити своєму синові квартиру, най Андрій вже 2 роки, як одружився, а й досі з дружиною живе в орендованій квартирі.

Навесні ми дізналися, що скоро в нас буде онук, тому вирішили з чоловіком допомогти дітям з квартирою.

Ми з Михайлом поговорили з моєю мамою, вона сама жила в селі, щоб забрати її до себе у нашу двокімнатну квартиру, адже вона вже немолода, скоро догляд їй потрібен буде, а її хату продати. Мама погодилася.

У нас з чоловіком були свої заощадження, ми їх багато років для сина відкладали, доклали гроші, які виручили від продажу маминої хати і стали шукати квартиру для сина.

Якраз тоді мені й зателефонувала моя рідна тітка, сказала, що вони свою квартиру продають, запропонувала купити, сказала, що продасть дешевше нам.

Квартира тітки була недалеко від нас, вона гарна за плануванням, простора, непоганий ремонт. Ми з Михайлом порадилися і вирішили купити.

Та у тітки Надії була одна умова: вона ще просила пожити місяць в цій квартирі, ми маємо почекати, а потім вони з’їдуть.

Квартиру ми купили.

Відтоді минуло 4 місяці, а вони й досі там живуть. Вони планували переїхати в новобудову, квартиру купили якраз в столиці більшу, але щось там ніяк не можуть провести комунікації, тому родичі не можуть переїхати туди.

Тітка щодня виправдовується, каже, що грошей на оренду немає, а до дітей не хочуть їхати, в них онуки маленькі.

Виходить, ми їх шкодуємо, а що робити тоді нам? У нас теж скоро буде внук, діти й досі на орендованій квартирі, грошей їм не вистачає, ми свої вклали в купівлю квартири і з нами ще й мама живе.

Як правильно вчинити, щоб і нам було добре і родина не відвернулася від нас?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – m2bombe.

You cannot copy content of this page