2 роки тому Тамара просила свою доньку не робити помилки, нікуди не їхати, не спішити, а добре подумати і залишатися з мамою.
Справа в тому, що 5 років тому Наталю залишив чоловік з сином, якому тоді було 3 роки. Мама в усьому доньці допомагала, підтримувала її у нелегкі часи. Син Наталі пішов в садочок, а вона вийшла на роботу. Там познайомилася з Адріаном. Він приїхав у відрядження до них на роботу. Наталя покохала його, вони стали зустрічатися. А потім Адріан мав повертатися додому і покликав Наталю за собою.
Чоловік обіцяв, що там влаштує її на роботу, адже має хороші зв’язки, говорив про щирі почуття і про те, що мріє, щоб вона згодом стала його дружиною.
Наталя стала пояснювати мамі, що хоче влаштувати своє життя, тому збирається їхати працювати в Польщу, а маму просила трохи тимчасово посидіти з внуком. Тамара вмовляла Наталю залишитися вдома, адже вона добре не знала ще цю людину.
Але Наталя таки вмовила маму посидіти з її сином декілька місяців, обіцяла повернутися незабаром. Та минали тижні, місяці, додому Наталя не спішила, знайшла гарну роботу, надсилала мамі гроші і все говорили, що ось-ось зіграють вони з Адріаном весілля і вона приїде по свого синочка.
Весь цей час Наталя була щасливою, будувала плани на світле майбутнє. А нещодавно повернулася з Польщі, сказала мамі, що весілля не буде, а вона чекає дитину.
Тамара розуміє скільки тепер турбот у неї буде, чекала, що донька вибачиться, але Наталя вважає, що вона права, адже хотіла влаштувати своє життя, вона теж має право на жіноче щастя.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна