fbpx

Наталка поставила Олегу умову, що після весілля він влаштує їй заможне життя. Олег винайняв квартиру в Києві, куди й привіз молоду дружину. Працював на двох роботах, навіть уночі, але грошей дружині не вистачало. То ж, зустрівши Ігоря, Наталка без вагань розлучилася з чоловіком

Село облетіла новина – Наталка таки повернулася додому. Ну, не зовсім, щоб сама повернулася – мати привезла її, ледь живу. Схудла, змарніла, куди й поділася її краса. А колись Наталка була першою красунею на селі, єдина донька у заможних батьків. Дівчина була впертою, і за будь-яку ціну намагалася вирватися з села, бо життя в місті здавалося їй більш принадним. Все мріяла про багатого жениха.

Наталя і справді була дуже красивою. За нею увивалися хлопці не тільки зі свого села. Та дівчина завжди зверхньо дивилася на місцевих залицяльників. Мріяла якнайшвидше закінчити школу і поїхати підкоряти столицю. Батьки потакали доньці у всьому. Мати напучувала: «З такою красою тобі тут не місце. Ти гідна іншого життя».

Наталка уважно слухала материнську науку, і з часом сама почала так вважати. Вчилася непогано, хоча виросла білоручкою. Після школи завдяки одному високоповажному родичу вступила до престижного вишу у столиці. Але щось пішло не за планом, навчання не вдалося дівчині, то ж вона змушена була повернутися додому.

Розчарованою і злою повернулася Наталя в село, а невдовзі, на диво всім, вийшла заміж за Олега, давно й безнадійно закоханого в неї. Та сімейне життя в такому форматі аж ніяк не задовольняло амбіції красуні. Нудившись у селі без діла, вона не відмовилася від своєї мрії жити в столиці. Тож і поставила Олегу умову, що після весілля він влаштує їй сите безтурботне життя. Олег винайняв квартиру в Києві, куди й привіз молоду дружину. Працював на двох роботах, навіть уночі, але грошей дружині не вистачало.

Наталя змінила одяг, зачіску і навіть мову. Ходила по дорогих салонах краси, купувала собі дорогі речі. Невдовзі зрозуміла, що Олег не в змозі виконати всі її забаганки. Тож почала шукати по-справжньому заможного чоловіка. Олегові сказала, що розлучається з ним, коли зустріла Ігоря.

Ігор відрекомендувався власником гастроному. На дорогій іномарці привіз її до своєї п’ятикімнатної квартири у центрі міста. Місяць Наталя розкошувала у новій оселі, куди перебралася зі своїми речами. Думала, що нарешті знайшла омріяне щастя. Але одного ранку все скінчилося. З відпустки повернулося подружжя — власники всього того, що Наталя вже вважала своїм. Ігор виявився працівником їхнього магазину, який мав наглядати за квартирою. Сам рік тому приїхав із села на заробітки, винаймав місце у хостелі.

Після скандалу з Ігорем Наталя до чоловіка не повернулася. Тепер вона знала, чого хоче, тому невтомно шукала багатого супутника життя. Але такий усе не траплявся. На умовляння матері повернутися додому неодмінно відповідала: «Я городська, в селі не житиму». Так і промайнуло 10 років. Життя Наталки аж ніяк не ставало кращим, а краса в’янула.

В село ніколи не приїжджала, батькам телефонувала і запевняла, що в неї все добре. Багатого нареченого Наталка так і не знайшла, але зв’язалася з Романом. У чоловіка була дуже сумнівна репутація, з ним Наталя котилася на саме дно життя. А одного разу Роман просто викинув її непритомну на вулицю.

При ній були документи, тож лікарі викликаної перехожими «швидкої» повідомили батькам, що Наталю потрібно рятувати. Лікування виявилося тривалим, згорьована мати не відходила від неї. А потім таки привезла єдину доньку в село.

Одужавши, Наталя не полишила своїх мрій, вона і далі мріяла про багате життя. Часто повторювала: «Я все одно доведу, що не селючка». Мати, дивлячись на доньку і її долю, важко зітхала – могла мати все, а погналася за примарним щастям, і втратила все, навіть здоров’я.

Світлана КОВАЛЕНКО

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page