Мій чоловік родом з невеликого села, а я все життя прожила в місті.
Коли ми одружилися, чоловік переїхав до мене, і 30 років ми з ним прожили в міській квартирі.
Все це я розповідаю до того, що я в свої 50 просто не пристосована до сільського життя.
А так сталося, що з початку цього року ми переїхали жити в село до свекрухи.
Наша єдина донька вийшла заміж, привела зятя додому, а в січні місяці у них двійня народилася.
А у нас квартира двокімнатна, місця стало замало. От чоловік і наполіг, щоб ми переселялися жити в село.
У свекрухи є непоганий заміський будинок, в якому вона живе сама.
Мій чоловік у неї єдиний син, так що вся спадщина і так йому рано чи пізно перейде.
А так чоловік вирішив, що ми своїм переїздом вирішимо дві проблеми: і доньці квартиру звільнимо, і вже будемо ближче до його мами.
Свекрусі 75 років, вона ще доволі активна, але мій чоловік розуміє, що з часом мамі таки буде потрібна наша допомога.
Переїхали ми в село до свекрухи, все було добре, мені навіть стало подобатися моє нове життя, але до тих пір, поки не почалися городи.
Свекруха просто кохається у цій справі. Вона нам відразу сказала, що якщо ми тепер жителі села, то маємо нарівні з нею працювати на городі.
У неї там соток 20 напевно, і вона садить все – і картоплю, і буряк, і моркву, і навіть кукурудзу.
Я так втомилася, коли ми все це садили, що словами не передати. Я навіть казала чоловікові, що відмовляюся йти на город, бо можу собі все це купити.
Але в цьому питанні він став на сторону своєї мами, мовляв, наша відмова обробляти город сприйметься нею як образа.
Одним словом, став цей город в нашій сім’ї неабияким каменем спотикання.
Влітку я завжди їжджу на відпочинок, колись ми з чоловіком на море їздили, а в цьому році я взяла собі путівки в Моршин.
Так свекруха мене не пускає, каже, що на городі роботи багато – картоплю підгортати, жуків збирати, одним словом, не до відпочинку, каже, що нас сусіди засміють.
Я настільки замучена і зла, що вже готова повертатися в місто до доньки.
Чоловік мене не підтримує, каже, що в такому випадку ми розлучимося, бо йому в селі дуже подобається.
Якесь замкнене коло виходить, просто не знаю, що мені з цим робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться