fbpx

Наша єдина донька вийшла заміж, привела зятя додому, а в січні місяці у них двійня народилася. А у нас квартира двокімнатна, місця стало замало. От чоловік і наполіг, щоб ми переселялися жити в село. Переїхали ми до свекрухи, все було добре, мені навіть стало подобатися моє нове життя, але до тих пір, поки не почалися городи

Мій чоловік родом з невеликого села, а я все життя прожила в місті.

Коли ми одружилися, чоловік переїхав до мене, і 30 років ми з ним прожили в міській квартирі.

Все це я розповідаю до того, що я в свої 50 просто не пристосована до сільського життя.

А так сталося, що з початку цього року ми переїхали жити в село до свекрухи.

Наша єдина донька вийшла заміж, привела зятя додому, а в січні місяці у них двійня народилася.

А у нас квартира двокімнатна, місця стало замало. От чоловік і наполіг, щоб ми переселялися жити в село.

У свекрухи є непоганий заміський будинок, в якому вона живе сама.

Мій чоловік у неї єдиний син, так що вся спадщина і так йому рано чи пізно перейде.

А так чоловік вирішив, що ми своїм переїздом вирішимо дві проблеми: і доньці квартиру звільнимо, і вже будемо ближче до його мами.

Свекрусі 75 років, вона ще доволі активна, але мій чоловік розуміє, що з часом мамі таки буде потрібна наша допомога.

Переїхали ми в село до свекрухи, все було добре, мені навіть стало подобатися моє нове життя, але до тих пір, поки не почалися городи.

Свекруха просто кохається у цій справі. Вона нам відразу сказала, що якщо ми тепер жителі села, то маємо нарівні з нею працювати на городі.

У неї там соток 20 напевно, і вона садить все – і картоплю, і буряк, і моркву, і навіть кукурудзу.

Я так втомилася, коли ми все це садили, що словами не передати. Я навіть казала чоловікові, що відмовляюся йти на город, бо можу собі все це купити.

Але в цьому питанні він став на сторону своєї мами, мовляв, наша відмова обробляти город сприйметься нею як образа.

Одним словом, став цей город в нашій сім’ї неабияким каменем спотикання.

Влітку я завжди їжджу на відпочинок, колись ми з чоловіком на море їздили, а в цьому році я взяла собі путівки в Моршин.

Так свекруха мене не пускає, каже, що на городі роботи багато – картоплю підгортати, жуків збирати, одним словом, не до відпочинку, каже, що нас сусіди засміють.

Я настільки замучена і зла, що вже готова повертатися в місто до доньки.

Чоловік мене не підтримує, каже, що в такому випадку ми розлучимося, бо йому в селі дуже подобається.

Якесь замкнене коло виходить, просто не знаю, що мені з цим робити?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page