X

Наприкінці липня донька мені сама зателефонувала в Італію, і сказала новину, від якої я аж присіла – у мого чоловіка з’явилася інша жінка! – Мамо, краще я тобі сама це скажу, ніж ти маєш це дізнатися від інших людей. У батька роман, ця жінка вже стала навіть до нас додому приходити. Так що мусиш приїхати, будемо разом думати, що далі робити. Я збиралася їхати додому аж восени, але змінила плани, взяла відпустку і поїхала в Україну

Якби я була знала, чим для мене обернуться ці заробітки, я б ніколи не їхала за кордон.

Але мені 50 минуло, з роботи мене скоротили, а іншу знайти важко було. Та й донька доросла, от-от заміж захоче виходити, а ми з чоловіком зовсім не маємо що їй дати.

Порадилися ми з моїм Миколою, і таки вирішили, що варто мені на кілька років таки поїхати в Італію, щоб матеріальне становище покращити.

Та в гонитві за грошима я ледь не втратила свого чоловіка. Він в сім’ї лишився, але довіра до нього назавжди втрачена.

Ну що мені було треба? У нас є гарний будинок, ми і без заробітків його змогли збудувати.

А донька моя згодом дуже вдало вийшла заміж, у її чоловіка є і квартира, і машина, то ж на мої гроші дитина моя теж не чекала.

Спочатку як я лише поїхала, все добре було. З чоловіком ми зідзвонювалися щовечора, радилися, що будемо робити далі.

Минуло 5 років, за цей час я приїжджала додому всього 4 рази, і нічого дивного не помітила. Раділа, що з моїми заробітчанськими грошима наш будинок став ще кращим.

А наприкінці липня донька мені сама зателефонувала в Італію, і сказала новину, від якої я аж присіла – у мого чоловіка з’явилася інша жінка!

– Мамо, краще я тобі сама це скажу, ніж ти маєш це дізнатися від інших людей. У батька роман, ця жінка вже стала навіть до нас додому приходити. Так що мусиш приїхати, будемо разом думати, що далі робити.

Я збиралася їхати додому аж восени, але змінила плани, взяла відпустку і поїхала в Україну.

Щоб не поставити нас всіх у дуже незручне становище, я попередила чоловіка про свій приїзд.

Він вдав, що зрадів, але йому одному відомо, що там насправді він собі думав.

Приїхала я додому, і першим запитанням чоловіка було:

– Аню, а ти на скільки часу приїхала?

Мене мов окропом хто облив:

– Назавжди приїхала! – кажу. – Може, ти не радий?

– Та ні, що ти? Радий, звичайно, – став запинатися чоловік.

Що тепер робити, я просто не знаю. Я навіть не уявляла, що таке може статися, адже ми скільки років з ним так добре, душа в душу прожили. От навіщо було все псувати?

Що мені робити? Душа болить, бо розумію, що сама трохи винна.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

user2:
Related Post