Якби я була знала, чим для мене обернуться ці заробітки, я б ніколи не їхала за кордон.
Але мені 50 минуло, з роботи мене скоротили, а іншу знайти важко було. Та й донька доросла, от-от заміж захоче виходити, а ми з чоловіком зовсім не маємо що їй дати.
Порадилися ми з моїм Миколою, і таки вирішили, що варто мені на кілька років таки поїхати в Італію, щоб матеріальне становище покращити.
Та в гонитві за грошима я ледь не втратила свого чоловіка. Він в сім’ї лишився, але довіра до нього назавжди втрачена.
Ну що мені було треба? У нас є гарний будинок, ми і без заробітків його змогли збудувати.
А донька моя згодом дуже вдало вийшла заміж, у її чоловіка є і квартира, і машина, то ж на мої гроші дитина моя теж не чекала.
Спочатку як я лише поїхала, все добре було. З чоловіком ми зідзвонювалися щовечора, радилися, що будемо робити далі.
Минуло 5 років, за цей час я приїжджала додому всього 4 рази, і нічого дивного не помітила. Раділа, що з моїми заробітчанськими грошима наш будинок став ще кращим.
А наприкінці липня донька мені сама зателефонувала в Італію, і сказала новину, від якої я аж присіла – у мого чоловіка з’явилася інша жінка!
– Мамо, краще я тобі сама це скажу, ніж ти маєш це дізнатися від інших людей. У батька роман, ця жінка вже стала навіть до нас додому приходити. Так що мусиш приїхати, будемо разом думати, що далі робити.
Я збиралася їхати додому аж восени, але змінила плани, взяла відпустку і поїхала в Україну.
Щоб не поставити нас всіх у дуже незручне становище, я попередила чоловіка про свій приїзд.
Він вдав, що зрадів, але йому одному відомо, що там насправді він собі думав.
Приїхала я додому, і першим запитанням чоловіка було:
– Аню, а ти на скільки часу приїхала?
Мене мов окропом хто облив:
– Назавжди приїхала! – кажу. – Може, ти не радий?
– Та ні, що ти? Радий, звичайно, – став запинатися чоловік.
Що тепер робити, я просто не знаю. Я навіть не уявляла, що таке може статися, адже ми скільки років з ним так добре, душа в душу прожили. От навіщо було все псувати?
Що мені робити? Душа болить, бо розумію, що сама трохи винна.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
