Мені завжди хотілося відчувати себе захищеною і мати хоч якийсь тил. Навіть коли все добре, мені потрібні гарантії і запасні варіанти. Ось така я людина) Відсутність свого житла мене дуже засмучувала. Жити з батьками в 30 з гаком років – нууу, це на любителя. А чоловік сьогодні є, а завтра може бути все, що завгодно. Я навіть заміж не виходила поки остаточно не переконалася, що чоловік це мій чоловік. На це мені було потрібно 8 років стосунків.
Я вийшла заміж за свого чоловіка вже маючи загальну дворічну дитини. І “вийшла заміж” це голосно сказано – ми розписалися в загсі в будній день, через майже 8 років після початку відносин. Я була впевнена, що чоловік буде хорошим батьком, але зі шлюбом хотілося почекати. У тому числі тому, що я хотіла купити свою квартиру. Нехай маленьку, нехай не в місті, але свою. За матеріалами
Надивившись на розлучених подруг, змyшених ділити житло з колишнім чоловіком, переїхати до батьків або орендувати житло, я хотіла мати запасний аеродром. Прийти до батьками з дитиною і чемоданом – це те, чого я не планувала ніколи.
Я довго збирала на це придбання, хоч сума була і не дуже велика. Але з виходом у декрет мої доходи сильно скоротилися, а необхідної суми все не було. Випадок допоміг набрати потрібну суму. Дідусь залишив мені невелику спадщину, реалізувавши його, я набрала потрібну суму. Разом з моїми заощадженнями грошей якраз вистачило на маленьку однушку в передмісті.
Як це змінило моє життя? Однозначно на краще! Я перестала бoятися завтрашнього дня. У будь-якій ситуації у мене є куди піти. Це відчуття хоч якогось тилу дало мені дихати вільно. У нас з чоловіком були тимчасові складнощі в стосунках і іноді я думала, що ми розійдемося. Купівля квартири допомогла мені змінити ставлення до розриву. Це вже перестало мене так лякати і дало можливість подивитися на ситуацію з боку і легше ставитися до проблем.
Зараз ми здаємо мою квартиру і це дає нам невеликий додатковий дохід. Думаю, що в подальшому, ця квартира допоможе нам дати дітям вищу освіту. Зараз ці гроші йдуть на оплату занять старшого сина у лoгoпеда і дeфeктолога.
Я не знаю, як складеться моє сімейне життя, та й хто може це знати. Але точно знаю, що не зробила для себе нічого кращого, ніж покупка квартири до шлюбу))
