Жила – була собі на світі Втомлена Жінка .
Щоранку вона сяк – так прокидалася , змушувала себе цілий день працювати і змученою лягала спати .
Вона вже й не пам’ятала , коли в останній раз відчувала себе відпочившою , повною сил і бажання жити .
І так все тривало до того моменту , коли тінь Втомленої Жінки відокремилася .
Це було літнім жарким днем , коли потрібно було зробити чергову важливу справу , тому що ” не відкладай на завтра те , що можна зробити сьогодні “, ” без праці не виловиш і рибку зі ставка “, ” хто не працює , той не їсть “.
Саме це довело жінку до піку втоми . Тінь стала віддалятися від неї , залишивши свою господиню сидіти без сил на офісному стільці .
Жінка благала Тінь :
– Будь ласка , повернися до мене ! Ти йдеш і разом з тобою йде вся моя сила …
Читайте також: «Зробив добро – відійди на безпечну відстань, щоб хвилею подяки не зачепило»-8 золотих правил спілкування
Тінь відповіла :
– Так , вірно . Адже я – берегиня твоєї Енергії . Але я більше не можу тобі допомогти . Ти вичерпала майже всю свою силу , не заповнивши її запаси . Ти довела себе до повної знемоги . Подумай гарненько : чому все це з тобою сталося ?
– Без тебе мені буде складно це зрозуміти . Будь ласка допоможи мені !
Тінь трохи подумала , а потім погодилася .
– Добре . Але тільки за умови , що ти пройдеш три випробування , які звільнять твою Енергію . Згодна ?
– Звичайно!
Тоді слухай . Завдання перше : відчуй свою спину , свої плечі . Чи відчуваєш ти нестерпний тягар ?
Втомлена Жінка кивнула . Як їй цього не відчувати ? Скільки років вона тягає невидимі важкі мішки .
Тоді віддай не свою ношу тим , кому вона буде по плечах . Віддай цим людям ЇХ ЖИТТЯ . Це їх уроки , це їх перемоги , це їх розвиток .
А свою частку залиш . І тоді ти зможеш почати жити своїм життям .
Ох , як важко було жінці зізнатися собі в тому , що вона несе тягар , зовсім не їй призначений .
Це було їй не під силу , це висмоктувало її енергію : турботи подруг , чоловіка , батьків …
Вона тягла на собі всі їхні проблеми , всі їх труднощі і намагалася вирішити їх , але ставало тільки гірше . Всім . Але тепер все , вистачить : відтепер нехай кожен живе своїм життям .
Втомлена Жінка закрила очі , уявила кожного , чию ношу вона колись по доброті своїй звалила на себе , і подумки віддала їх частку .
Як тільки Втомлена Жінка звільнилася від непосильного тягаря , її телефон почав дзвонити . Це шукали її всі , хто колись звалив на неї всю цю тяжкість .
Втомлена Жінка злякано подивилася на свою Тінь :
– Що мені робити ? Вони зараз почнуть знову просити мене забрати їх ношу !
Тінь залишалася невблаганною . Якщо хочеш бути здоровою , якщо ти хочеш , щоб всі ці люди прожили повноцінне життя , не шкодуючи ні про що , тоді пройди друге випробування : навчися говорити ” ні» ” , коли це необхідно .
Жінка кивнула , але відчула , що друге випробування , мабуть , ще складніше першого …
Як відмовити ? Що про неї подумають ? А раптом з нею перестануть спілкуватися ? А раптом її почнуть не любити ?
Але робити нічого . Вона відповіла на дзвінок своєї подруги . Розмова була безглуздою : подруга вмовляла зробити за неї всі справи , а Втомлена Жінка все виправдовувалася і виправдовувалася .
Тінь підійшла до своєї підопічної і тихо підказала :
– Для того , щоб навчитися говорити ” ні “, спочатку потрібно розучитися виправдовуватися . Інакше люди відчують твою невпевненість і будуть продовжувати переконувати тебе до тих пір , поки ти не здашся і не звалиш на себе їх тягар .
Жінка кивнула і закінчила розмову з подругою твердим , невблаганним і в той же час повним співчуття ” ні “.
Це звучало мовою серця приблизно так : ти мені дуже дорога , – саме тому я бажаю тобі , щоб ти жила своїм життям , повір саме тоді можна відчути себе щасливою . У них ти вчишся цінувати те , що у тебе є , і ти прагнеш до своєї мрії , знаходячи для цього всі необхідні якості .
Звичайно , не всі зрозуміли Втомлену Жінку .
Хтось дійсно перестав з нею спілкуватися , Хтось образився (та , потрібен час , щоб звикнути жити своїм життям і поважати життя іншої людини) , а хтось з цим змирився .
Тінь сказала :
– Прийшла пора пройти третє і останнє випробування . І тоді до тебе повернеться твоя енергія , твоє бажання жити .
Навчися відпочивати . Дозволь собі відпочивати . А для цього ти зустрінешся з тим , хто тобі найбільше заважає – зі своїм Почуттям Провини .
Третє випробування було найпідступнішим .
Почуття Провини безжально змінювало свої личини і голоси …
Як тільки Втомлена Жінка намагалася відпочити , Почуття Провини підходило до неї і маминим голосом говорило : ” Як ? Ти знову байдикуєш ? Я тут працюю , працюю , а ти прохолоджуєшся ! Як тобі не соромно ! Але ж сьогодні стільки справ !”
Або чувся татів голос : ” Якщо ти цього не зробиш , то ніхто не зробить . Все піде прахом . Що ? Втомилася , кажеш ? Чому ти втомилася ? Ти ще нічого не зробила ! Працювати , працювати треба більше , працювати !”
Або Почуття Провини говорило голосом бабусі : ” У нашій родині ніколи ледарів не було . Я ось кручусь цілий день , не сяду навіть . І ти повинна бути такою ж .”
Голоси вимагали і дорікали , – і жінка зрозуміла , що вона не зможе відпочити , не зможе , навіть якщо буде лежати на дивані годинами , навіть якщо поїде у відпустку на край землі …
І тоді виник цей крик , крик її бунту : ” Я маю право на відпочинок ! Я знімаю з себе закляття заборони на нього . Відтепер я буду не тільки працювати , а й повноцінно відпочивати . Адже існує не тільки день , а й ніч . Активність змінюється відпочинком і в природі .
Навіть природа , Велика Жінка , відпочиває ! Я не байдикую , а відновлююся , щоб бути здоровою , щасливою , повною натхнення і творчих сил .
І тоді я буду робити щось не тому що повинна , я буду робити все з любов’ю , з радістю , з щирим бажанням .
Цього монологу вистачило , щоб Почуття Провини зникло .”
Втомлена Жінка усвідомила , що завжди намагалася бути хорошою для когось і тому заборонила собі жити своїм життям , заборонила собі відпочивати , мати свою думку . І від цього ніхто не став щасливішим , все лише тільки ускладнювалося . До тих пір , поки вона зовсім не видихалася .
Цей день був найнадзвичайнішим для відпочившої Жінки .
Вона з насолодою прийняла квіткову ванну , лежала на дивані з улюбленою книжкою , милувалася неймовірною красою заходу , вдихаючи аромати вечірньої роси , слухаючи голос щасливих надій , відчуваючи биття в своєму серці , до якого повернулося життя …
До неї поверталася не тільки Енергія , до неї поверталися Здоров’я , Краса , Радість , Натхнення , Спокій …
І все це тільки через те , що одного разу Втомлена Жінка нарешті дозволила собі … відпочити .
