fbpx
Життєві історії
На свята я завжди їду до мами, хоча мені простіше було б забрати її до себе, але вона не хоче. То ж 6-го зранку я з повними сумками продуктів поїхала в село. Потім ще кілька годин я стояла біля плити, щоб все приготувати. А брат з дружиною і дітьми прийшов на все готове

Моїй мамі 70 років, вона сама живе в селі. На свята я завжди їду до неї, хоча мені простіше було б забрати маму до себе, але вона не хоче.

То ж 6-го зранку я з повними сумками продуктів поїхала в село до мами. Потім ще кілька годин я стояла біля плити, щоб все приготувати.

Мама трохи мені допомагала, але останнім часом вона не дуже добре себе почуває, в грудні весь місяць в лікарні пролежала, то ж я її не хотіла навантажувати зайвою роботою.

У моєї мами на Святий Вечір має бути традиційних 12 страв, тому це навіть не обговорюється. Я все купила, все приготувала!

І тут мама каже, що до нас приїде на вечерю ще мій брат з дружиною і дітьми. Я і зраділа, і засмутилася.

Брата свого я люблю, але я не можу змиритися з тим, що він замість того, щоб мамі допомагати, ще й забирає в неї останнє. Я мамі приношу, а брат забирає.

От і тепер, я все купила, наробилася, а він приїде на все готове.

Юрі 35 років, його дружині 32, вони мають трьох дітей. От мама брата і шкодує, каже, що йому важко.

В свій час мама братові квартиру купила. Коли не стало нашої бабусі, мама продала її будинок, а гроші віддала братові.

Я тоді не мала нічого проти, адже у нас з чоловіком було своє житло, а брат не мав де жити.

Квартира, в якій ми живемо, належить моєму чоловікові, так що в разі чого я не зможу претендувати на житлоплощу.

Звичайно, це я говорю теоретично, бо у нас з чоловіком все добре, у шлюбі ми вже 22 роки, маємо дорослу доньку.

Я собі думала так – якщо брат вже отримав свою спадщину, коли продавали будинок бабусі, то тепер моя черга. Тому всі ці роки я була впевнена, що свій будинок мама перепише на мене.

Та сьогодні мама мене ошелешила, що хоче скласти заповіт на нас двох з братом. Юрко зрадів, а я засмутилася і навіть не приховувала цього.

Мама пояснила, що йому потрібніше, бо у нього троє дітей. І вона хоче допомогти онукам.

Я її розумію, брата мені теж шкода, але і себе я обділити не можу. Чому брату має бути більше, ніж мені?

Всі ці роки мамі допомагаю лише я. Коли вона лежала в лікарні, все оплачувала я сама, ні брат, ні його дружина навіть не прийшли маму провідати. А від спадщини вони не відмовляються.

Я переконана, що мама робить нечесно по відношенню до мене, але як це пояснити їй, я не знаю.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page