X

На Різдво я сиділа вдома, пішла до церкви, а потім весь день телевізор дивилася, бо ніхто мене не покликав до себе в гості – ні старший син, ні молодший. Третій день свят у нас святкують Степана, а друга ж невістка моя – Стефанія. Я знала, що вона в цей день гостей завжди вдома має, тому зібралася і пішла до них в гості без запрошення. Невістка спочатку зраділа моїй появі, бо сподівалася, що якщо я з Італії приїхала, то зараз подарую їй купу євро. А я принесла сервіз, непоганий такий, я в Римі за нього дала 40 євро, купувала собі, але зараз вирішила невістці передарувати

Я приїхала з Італії спеціально на Різдво, дуже хотілося побути в цей день вдома. Я на заробітках вже 18 років, і за цей час я двом своїм синам по будинку збудувала, так що діти мої живуть окремо.

Свою хату я теж перебудувала суттєво, я ж коли їхала, то була старенька дідова хата, а тепер у мене гарний будинок, шкода тільки, що в ньому я живу сама.

Моїх батьків давно не стало, чоловік пішов у засвіти 4 роки тому, а сини одружилися і теж випурхнули з сімейного гніздечка, так що я справді тепер одна.

Я завжди хотіла мати донечку, але Господь дав мені двох синочків. Сини у мене чудові, я їх дуже люблю, але от відколи вони одружилися, я їх просто не впізнаю.

З невістками мені, прямо скажу, не пощастило. І одна, і друга невістка терплять мене лише через те, що я їм фінансово допомагаю.

В тому, що люблять вони мене лише через гроші я вкотре переконалась зараз.

Покликала я їх всіх на Святвечір до себе, у нас в селі традиція така, що діти збираються в цей вечір у батьків.

Прийшов старший син Ігор з невісткою Надією і 15-річним сином Віктором, і молодший син Павло з невісткою Стефанією і своїми двома дітьми: 10-річною Настусею і 8-річним Олежиком.

Я стіл накрила як годиться, ми посиділи, заколядували родиною, у мене аж душа розвернулася, адже на чужині я дуже сумую за дітьми і внуками. Добре, що хоч іноді їх бачу по відеозв’язку.

Молодші внуки мені гарно заколядували, я їм дала по 50 євро. Старшому, Віктору, я теж 50 євро вручила, адже між внуками різницю робити не хочеться.

На Різдво я сиділа вдома, пішла до церкви, а потім весь день телевізор дивилася, бо ніхто мене не покликав до себе в гості – ні старший син, ні молодший.

Третій день свят у нас святкують Степана, а друга ж невістка моя – Стефанія. Я знала, що вона в цей день гостей завжди вдома має, тому зібралася і пішла до них в гості без запрошення.

Невістка спочатку зраділа моїй появі, бо сподівалася, що якщо я з Італії приїхала, то зараз подарую їй купу євро.

А я принесла сервіз, непоганий такий, я в Римі за нього дала 40 євро, купувала собі, але зараз вирішила невістці передарувати.

Стефі мій подарунок не сподобався. Я чула, як вона вичитує на кухні мого сина за те, що його мама-заробітчанка осоромилася з подарунком, і краще вже було нічого не дарувати, ніж таке.

А ще, невістці не сподобалося те, що я дітям дала мало за коляду, і чому я старшому внуку так само дала, якщо він навіть не колядував?

Я як це почула, встала з-за столу, сказала, що маю ще в одні гості зайти. А сама пішла додому, а сльози котилися градом.

Невже на таке відношення я заслужила в своїх дітей? Я ж їм будинки он які побудувала! Хіба цього мало?

І що поганого в тому, що я подарувала невістці не гроші, а італійський сервіз?

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

user2:
Related Post