Я – проста жінка з села, уже пенсіонерка. А от мій єдиний син, Іван, зміг вибитися в люди.
Ще після школи він поїхав з дому в столицю, спочатку на навчання, потім на роботу влаштувався.
Довго не одружувався, все кар’єру робив. І вже ближче до 30-ти нарешті одружився.
Дружина молодша за нього на 10 років. Дівчина мені не дуже сподобалася, але я сама себе заспокоювала, що ще жодна невістка свекрусі не вгодила! Якщо саме вона йому сподобалася – то нехай собі живуть, а мені то що?
Невістка, Христина, уже внука мені народила. Артемкові уже 8 років. Я внука дуже люблю, от лише не так часто мені з ним доводиться бачитись.
А на початку цього літа син мені зателефонував і запитав, чи я не проти, якщо він привезе до мене на все літо дружину з сином.
У них зараз проблеми з житлом, ту квартиру, де вони жили, треба звільнити. Син поки у товариша поживе, і паралельно щось до осені знайде.
Візиту невістки і онука я і зраділа, і не дуже.
Бачити Артемка все літо – то для мене велике щастя. Але я сумнівалася, чи уживуся я з невісткою під одним дахом? Це ж не день-два погостювати, це ж три місяці треба разом прожити!
Привіз Іван свою родину до мене, і назад до столиці повернувся. А ми стали жити разом з невісткою і онуком.
Скажу чесно, перші дні я думала, що не витримаю. Невістка нічого робити не хотіла, спала до обіду, а коли прокидалася, то каву собі робила, і йшла в телефоні сидіти.
Ту їжу, яку я готувала, вона їсти не хотіла (і онук теж). Їм не смакували мої прості домашні страви, хоча я старалася то борщику смачненького зварити, то бульйончику, то вареники, то голубці, але їм нічого не смакувало.
Моє село знаходиться недалеко від райцентру, то ж невістка наловчилася робити доставку їжі додому. То суші собі замовить, то піцу, то салати якісь вичурні!
Я одного разу як чек на 800 гривень побачила, то ледь втрималася, щоб не сказати їй все, що я про неї думаю!
От як так можна? Вони з моїм сином вже 10 років разом, а до квартири своєї ще не доробилися! А все тому, що Іван сам працює, все один на собі тягне, а невістка на роботу не ходить, хоча дитина вже давно підросла, і навіть в школу пішла.
Мало того, що невістка сама гроші не заробляє, вона ще й тратить їх наліво і направо? Я просто на це дивитися не можу, так мені за сина прикро!
З мене вже сусіди почали підсміюватися, що я погано невістку годую, якщо вона доставку їжі щодня замовляє.
Я вже й не знаю, що мені робити. Я і питала, що їм приготувати. І намагалася невістку до готування залучити, але нічого не допомагає – вона і далі замовляє доставку.
Синові я скаржитися не хочу, бо не знаю, як він на це відреагує. Але і терпіти це в своєму домі мені більше не сила.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
