Я – проста жінка з села, уже пенсіонерка. А от мій єдиний син, Іван, зміг вибитися в люди.
Ще після школи він поїхав з дому в столицю, спочатку на навчання, потім на роботу влаштувався.
Довго не одружувався, все кар’єру робив. І вже ближче до 30-ти нарешті одружився.
Дружина молодша за нього на 10 років. Дівчина мені не дуже сподобалася, але я сама себе заспокоювала, що ще жодна невістка свекрусі не вгодила! Якщо саме вона йому сподобалася – то нехай собі живуть, а мені то що?
Невістка, Христина, уже внука мені народила. Артемкові уже 8 років. Я внука дуже люблю, от лише не так часто мені з ним доводиться бачитись.
А на початку цього літа син мені зателефонував і запитав, чи я не проти, якщо він привезе до мене на все літо дружину з сином.
У них зараз проблеми з житлом, ту квартиру, де вони жили, треба звільнити. Син поки у товариша поживе, і паралельно щось до осені знайде.
Візиту невістки і онука я і зраділа, і не дуже.
Бачити Артемка все літо – то для мене велике щастя. Але я сумнівалася, чи уживуся я з невісткою під одним дахом? Це ж не день-два погостювати, це ж три місяці треба разом прожити!
Привіз Іван свою родину до мене, і назад до столиці повернувся. А ми стали жити разом з невісткою і онуком.
Скажу чесно, перші дні я думала, що не витримаю. Невістка нічого робити не хотіла, спала до обіду, а коли прокидалася, то каву собі робила, і йшла в телефоні сидіти.
Ту їжу, яку я готувала, вона їсти не хотіла (і онук теж). Їм не смакували мої прості домашні страви, хоча я старалася то борщику смачненького зварити, то бульйончику, то вареники, то голубці, але їм нічого не смакувало.
Моє село знаходиться недалеко від райцентру, то ж невістка наловчилася робити доставку їжі додому. То суші собі замовить, то піцу, то салати якісь вичурні!
Я одного разу як чек на 800 гривень побачила, то ледь втрималася, щоб не сказати їй все, що я про неї думаю!
От як так можна? Вони з моїм сином вже 10 років разом, а до квартири своєї ще не доробилися! А все тому, що Іван сам працює, все один на собі тягне, а невістка на роботу не ходить, хоча дитина вже давно підросла, і навіть в школу пішла.
Мало того, що невістка сама гроші не заробляє, вона ще й тратить їх наліво і направо? Я просто на це дивитися не можу, так мені за сина прикро!
З мене вже сусіди почали підсміюватися, що я погано невістку годую, якщо вона доставку їжі щодня замовляє.
Я вже й не знаю, що мені робити. Я і питала, що їм приготувати. І намагалася невістку до готування залучити, але нічого не допомагає – вона і далі замовляє доставку.
Синові я скаржитися не хочу, бо не знаю, як він на це відреагує. Але і терпіти це в своєму домі мені більше не сила.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться