Цей Новий рік ми з чоловіком будемо святкувати самі, хоча у нас є син. Віктор одружений, у них з дружиною є дитина. Як би було гарно, якби ми Новий рік відсвяткували всі разом, але син і до нас відмовився їхати, і до себе не запросив.
Коли Віктор одружився, ми вирішили, що молода сім’я поки не придбає свою квартиру, житиме з нами, але невістка відмовилася. Вона запропонувала жити у її батьків, але не захотів син, бо хоч у них і чотирикімнатна квартира, але в ній, окрім батька та матері, живе старший син із сім’єю та молодша дочка.
Коли син сказав, що винаймають житло, ми з чоловіком подумали, що так вони ніколи не зберуть грошей на своє житло і вирішили переїхати жити на дачу, а молодим залишити квартиру.
Я вже на пенсії, а чоловік їздить на роботу до міста, не дуже це зручно, але що робити. Виїхали ми весною, а на початку грудня вирішили приїхати додому на два-три місяці, щоб заощадити на опаленні. Як же ми здивувалися, що невістка за такий короткий час стала повноправною господаркою і не приховувала, що не рада нашому приїзду. Ми привезли багато всякої консервації, варення, купували продукти на всіх, навіть за цей час платили половину за комуналку, але Тетяна так і не подобріла.
Я не могла дочекатися, поки знову поїду, хоча було так прикро, що мене так швидко вижили з власної квартири. Коли поскаржилася свасі, та сказала, що якщо вже залишили квартиру, то навіщо набридати молодим, якщо можна жити і на дачі, будинок дозволяє.
У вересні у нас народився онук, і син уже за місяць став питати, чи ми з батьком приїдемо на зиму до них. Ми відмовилися, ще їдучи від них, вирішили, що житимемо там, все одно в місті за все платимо, будемо тут платити за опалення. Але через деякий час вже зателефонувала невістка, сказати, що чекають на нас.
Я зрозуміла, що тепер їм знадобилася моя допомога з дитиною, бо інакше не кликали б. Але ми не поїхали, не через принцип, просто все спланували, заготовили тут, взяли десяток курей та кроликів, як тепер покинути. Син і невістка дуже образилися, син навіть сказав, що якщо нам онук не потрібен, то нема чого приїжджати тільки в гості, щоб його побачити і вони до нас теж з не приїдуть.
Дуже прикро, не розумію, у чому наша вина? Ніколи не думала, що буду так самотньо себе почувати. Ніякого новорічного настрою немає, чому син так зі мною поводиться?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
