fbpx
Життєві історії
На наше весілля бабуся чоловіка подарувала йому свою квартиру, але свекруха проти. Сказала – якщо ми переїдемо в бабусину квартиру, то вона позбавить мого чоловіка спадщини на свою квартиру, і віддасть племіннику. І взагалі – ця квартира належить їй, адже вона – дочка, а значить спадкоємиця першої черги

Стосунки з свекрухою не склалися з самого початку. Справа в тому, що коли мій чоловік був студентом, він зустрічався зі своєю однокурсницею – дівчиною з заможної сім’ї, та ще й з вищою освітою. На думку свекрухи, ось вона була хорошою партією для її сина, а тут я підвернулася: майже що сирота (у мене тільки батько, який працює на заводі), у якої з освіти – тільки школа.

Мені довелося йти рано працювати, тому про університет я і не думала! Тато любив оковиту, втрачав роботу або ледве тримався на ній, ось я іноді і тягнула всю нашу маленьку сім’ю.

А потім тато привів в наш дім жінку. Тиху, скромну, але вона теж іноді підтримує татові посиденьки. Через це я вирішила піти з дому, і довгий час жила з одним хлопцем, з яким у мене нічого доброго не вийшло – тому ми розлучилися.

А потім познайомилася з майбутнім чоловіком і практично забрала його у колишньої однокурсниці: на той час вони обоє вже закінчили університет і збиралися одружитися. Але тут я, та ще на два роки старша за Сергія!

Після одруження для майбутньої свекрухи я була ніким, вона вперто не хотіла мене приймати. Я намагалася налагодити з нею відносини, але потім зрозуміла, що ніякої дружби у нас не вийде.

Навіть весілля було скромним, без батьків. Свекруха відмовилася в цьому брати участь, а моєму батькові було не того. З гостей прийшли тільки наші друзі і бабуся чоловіка (мати свекрухи). Вона дуже любила свого онука і до мене добре ставилася.

Казала: «Все одно б у мого онука з його першою дівчиною нічого б не вийшло: вона хотіла загнати його під каблук, а наш хлопчик цього не любить! А ти – прекрасна людина, я впевнена, що з моїм онуком у вас все буде добре. Я вже давно на нього написала заповіт на свою квартиру, зі здоров’ям у мене вже не дуже добре, тому вам буде, де дітей ростити».

Після весілля ми з чоловіком зняли квартиру, але, ясна річ, з дітьми не поспішаємо – куди народжувати? Свекруха нас на знімній квартирі не відвідувала, чоловік сам до неї зрідка заходив в гості, щоб чимось допомогти, але повертався додому з таким негативом!

Свекруха йому наговорить всякого, і він, бідолаха, приходить від неї втомлений, але мене все одно перед нею захищає. Хороші відносини були тільки з бабусею. Але ось недавно, як тільки чоловікові виповнилося 30 років, її не стало, залишивши квартиру у спадок. Що тут почалося!

Після цього вся рідня свекрухи почала налаштовували чоловіка проти мене. Благали його одуматися, скоріше розлучитися зі мною, тому що він став власником великої квартири і тепер завидний жених на кращу кандидатуру.

У чоловіка ж думка у була одна – швидше вступити в спадок і перевезти мене в бабусину квартиру. Але свекруха угамовуватися не збирається – вона стала надзвонювати мені, і наказовим тоном говорити, щоб я сама залишила її сина в спокої. Сказала і мені і моєму чоловікові – якщо ми переїдемо в бабусину квартиру, то вона позбавить його спадщини на свою квартиру, віддасть племіннику. І взагалі – буде судитися за квартиру бабусі, адже вона – дочка, а значить спадкоємиця першої черги!

Коли вона зрозуміла, що це не діє, сказала: «Якщо хочеш жити зі мною мирно, то далі знімайте квартиру. Розлучишся – ласкаво просимо в бабусину квартиру, я як раз там ремонт зроблю для тебе і нової дружини. Але я не дозволю жити в ній цій твоїй дружині».

Чоловік уже й не знає, що йому робити – з одного боку він любить мене і не збирається розлучатися, з іншого боку у свекрухи багато знайомих серед адвокатів і суддів. Вона може домогтися свого, і у чоловіка навіть спадщини не буде. Ось так вирішили і жити – поки на знімній. Немає інших варіантів.

Фото ілюстративне – steemit.

facebook