У моєї куми Валентини зараз в житті все дуже складно.
Вони в родині все ніяк не можуть знайти спільної мови, на жаль.
Валентина не хоче жити з донько та зятем.
Сама донька Валентини, в свою чергу, не хоче жити з бабусею, просить, щоб мама забрала бабусю до себе, але такий варіант зовсім не підходить вже Валі.
Справа в тому, що Валентина, як тільки закінчила навчання їй мама сказала, що вона вже людина доросла, має на життя заробляти сама, а в мами ще молодший син є, їй є про кого дбати.
Відтоді Валентина влаштувалася на роботу, вона відразу орендувала кімнату і сама стала собі заробляти на життя.
Роки минали, згодом вона вийшла заміж, народила доньку Наталочку.
Зі своїм чоловіком вони взяли квартиру в кредит, будували у своїх мріях гарне спільне майбутнє.
Минав час, а потім чоловіка не стало і Валентині довелося самій повертати борг.
Вона важко працювала в той час, через це й заміж більше так і не вийшла, бо не було часу для себе.
А тут Наталка вже заміж зібралася і проситься з чоловіком жити до мами, поки відкладатимуть гроші на своє житло.
Та Валентина просто відмовила, вона вважає, що має право на це, хоче жити в спокої, сама, врешті вона заслуговує на це.
Тоді Наталку з чоловіком до себе взяла жити бабуся, мама Валентини.
Вона так вирішила сама, адже надіялася, що молоді будуть допомагати їй платити комуналку і їй не так сумно буде одній, адже краще, коли в квартирі живуть ще поряд рідні люди, ніж на старості років залишитися самій.
Спочатку так і було, а потім мама стала дзвонити Валентині і скаржитися постійно:
– Вони мені, звісно, допомагають, комунальні платять, продукти купують деякі. Але навіть спілкуватися не хочуть зі мною. Прийдуть ввечері після роботи і закриваються в своїй кімнаті, мені навіть ні з ким поговорити, наче живу не одна, але сумно, – скаржиться мама своїй доньці Валентині.
– Мамо, але ж ми молоді, хочемо відпочити разом, після роботи поспілкуватися, так бабуся кожні 10 хвилин заходить до нас, відкриває двері, просить, щоб ми з нею дивилися телевізор. Їй не подобається, що ми довго в ванній сидимо, одні скарги лише, – виправдовується Наталя перед мамою своєю.
А нещодавно сама сваха Валентини придумала вихід із ситуації:
– Свахо, а ти забери маму свою стареньку до себе, ви житимете вдвох, а молоді нехай живуть окремо від вас, так усім буде добре.
Та Валентина відмовилася, сказала, що нікому нічого не винна, танцювати біля родини не буде, в своєму домі житиме вона сама.
Тепер вся родина відвернулася від Валентини, адже вона ні своїй матері ні рідній доньці допомагати не хоче.
Але вона не збирається нічого міняти.
А в чому вона винна і кому вона винна?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати