fbpx
Життєві історії
Минулого тижня Вірі зателефонувала сваха, просила взяти кредит: – Розумієш, мені не дають таку велику суму, ми ж тепер рідня, я не підведу, все виплачувати буду вчасно. Минув уже тиждень, а Зоя і не збиралася додому. Ходила по квартирі Віри, без докорів сумління брала продукти з холодильника і дивилася цілими днями телевізор. Віра вже почала натякати свасі, щоб та поїхала до інших родичів, та Зоя і слухати не хотіла

Минулого тижня Вірі зателефонувала сваха, просила взяти кредит: – Розумієш, мені не дають таку велику суму, ми ж тепер рідня, я не підведу, все виплачувати буду вчасно. Минув уже тиждень, а Зоя і не збиралася додому. Ходила по квартирі Віри, без докорів сумління брала продукти з холодильника і дивилася цілими днями телевізор. Віра вже почала натякати свасі, щоб та поїхала до інших родичів, та Зоя і слухати не хотіла

Віра з Михайлом стояли розгублені і щасливі: перед ними, наречений їх дочки Лесі Антон, червоніючи, просив її руки. Квіти і кільце вручені, згода отримана. За матеріалами

Батьки Антона були запрошені для знайомства та обговорення деталей весілля. До зустрічі готувалися ґрунтовно, шикарно накритий стіл. Віра помічницю з ресторану запрошувала, щоб здивувати гостей стравами і сервіровкою.

У призначений день Зоя і Віктор приїхали знайомитися. Зоя виявилася дуже гучноголосою пані, що говорить без зупинку. Яскраво вбраною з серії “все краще відразу”. Віктор же, навпаки, напружений і мовчазний. Наче його сюди привели.

Читайте також: Вчора Марина гостювала в селі у родичів. Коли їхала додому, вони напакували їй всякого добра: чотири сумки величезні, кілограм по п’ятнадцять, і велика валіза. Марина соромилася, брати не хотіла. Посадили рідні її в вагон, все поставили, кажуть: – Чого тобі хвилюватися, в столиці син забере! Вийшла вона з потяга і набрала сина. А потім їй зателефонувала невістка. Подивилася Марина на ті торби та й заплакала

Зоя захоплювалася величезною квартирою майбутніх сватів, а ось частування їй не дуже припало до смаку. Канапе вона відпихала виделкою, а креветок, виколупувала з салату і називала черв’яками.

На весілля у сватів теж був свій погляд, а, саме, їдальня і сотня рідні з їх боку. Віра спробувала висловити свою думку. Але Леся сама сказала: ресторан і не більше 50 гостей, лише найближчі.

Зоя явно засмутилася, але сперечатися не стала. Лише сказала: “Звичайно, у вас все по інтелігентному, ми вам не рівня.”

І це так і було. Віра – медик, доктор наук, Михайло – викладач в університеті. Зоя ж працювала охоронцем на заводі, а Віктор, як з’ясувалося, не працював взагалі. Шукав себе і пошук, судячи з усього, затягнувся. Він постійно потрапляв в якісь історії, з яких виходив неодмінно з боргами, які оплачувала дружина і син.
Навіть квартиру у них забрали за борги і жили вони в приватному будинку якогось далекого родича на “пташиних правах”.

Тому питання: де будуть жити молоді і не стояло. Звичайно, в будинку нареченої, поки не придбають власне житло.

Після відходу сватів Віра засумувала, але чоловік її заспокоїв: головне, що Антон відмінний хлопець, самостійний.

На весіллі контраст родичів нареченого і нареченої був особливо очевидний.

Але, як виявилося, це були тільки квіточки. Ягоди, як з відра, посипалися після весілля. Причому на нічим не винних сватів.

Почалося з того, що якось Зоя подзвонила Вірі і попросила взяти кредит на неї:

– Розумієш, мені не дають таку велику суму, ми ж тепер рідня, я не підведу, все виплачувати буду вчасно.

Віра відмовила, але через деякий час пролунав дзвінок з банку з питанням:

– Вам знайоме це прізвище? Дана людина взяла кредит і вказав Ваш телефон. Ви родичі?

Віра відповіла:

– Ні, я не знаю таких.

Зателефонувавши Зої, з’ясувалося, що було потрібно кілька домашніх телефонів вказати і вона вказала їх телефон.

-Ми ж рідня.

Віра і Михайло, обговоривши ситуацію, прийняли рішення триматися від такої рідні подалі.

Але не так сталося, як гадалося.

Увечері в двері подзвонили. Відкривши двері, Віра здивувалася. На порозі стояла Зоя.

Розповіла, що посперечалася з чоловіком і пішла з дому. Антон почервонів і обійняв матір. Йому було шкода її.

Нічого не залишалося, як залишити її ночувати.

Пізніше Антон розповів, що батько інколи буває не дуже добрий по відношенню до мами. Віра пошкодувала зятя і залишила Зою на пару днів.

Минув уже тиждень, а Зоя і не збиралася додому. Ходила по квартирі в халаті Віри, без докорів сумління брала продукти з холодильника і дивилася цілими днями телевізор. На роботі вона взяла лікарняний.

Терпіння Віри лопнуло і вона натякнула, що у Зої і інші родичі є, може до них переїхати? Зоя, образившись, поїхала додому до чоловіка оплачувати його кредити.

А до родичів вона і не могла податися, так як в сварці вони. Виявилося, що Зоя тільки з початку була доброю та товариською людиною, а потім виявилася злою і дуже заздрісною.

Час минув, Віра заради дочки спробувала налагодити не дружні, але хоча б нейтральні відносини. Але одного зі спільних вечерь, коли Зоя привселюдно сказала Вірі зі злістю: “І як з тобою чоловік живе, такою поганою господинею?”. Відносини підійшли до свого логічного завершення.

Свати не спілкуються. Зате у внучки Віри два дня народження: один святкується з ріднею мами і на інший день з ріднею тата.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

facebook