fbpx

Минулого тижня ми смажили картоплю у нас на дачі. Все було чудово, ми спілкувалися, і тут на мій телефон приходить повідомлення від Руслана. Я не зовсім зрозуміла, навіщо він мені пише, якщо ми зараз сидимо поряд за столом. Я глянула на нього і побачила його благальний погляд, мовляв, прочитай повідомлення. Непомітно я відкрила повідомлення від Руслана. Там він написав всього кілька слів: «Підійди до вогню. Треба поговорити»

Я розуміла, що більше не витримаю, тому усіма силами відмовлялася йти в гості. Я відчувала, що добром це не закінчиться, але Олексій наполіг, що цього разу ми обов’язково маємо бути, адже нас там дуже чекають, вже й шашлик почали смажити.

Ми з Олексієм в шлюбі вже шість років, у нас двоє дітей. Він працює менеджером в одній компанії, там і знайшов собі нового друга Руслана. Вони спочатку товаришували по роботі, а тепер щовихідних ми збираємося сім’ями на відпочинок – то у них на дачі, то у нас.

Руслан теж одружений, у нього чудова дружина Віра – дуже приємна жінка. Ми з нею відразу потоваришували. У Віри з Русланом теж двоє дітей. Наші діти приблизно однолітки, то ж коли ми їздили в гості один до одного, завжди брали з собою дітей.

Здавалося б, нічого поганого в наших зустрічах немає, сотні сімей так сходяться, щоб добре разом провести час. Але є одна причина, по якій я уникаю наших зустрічей – я закохалася в Руслана. Так сильно, що вже останніх кілька місяців ні про що і думати більше не можу. Найгірше те, що у Руслана ті ж самі почуття до мене.

Заміж я вийшла не по любові. За Олексія мене засватали наші батьки, які давно дружать між собою. Так, у нас з Олексієм була якась взаємна симпатія, але справжню любов я відчула лише тепер, поряд з Русланом.

Минулого тижня ми смажили картоплю у нас на дачі. Все було чудово, ми спілкувалися, і тут на мій телефон приходить повідомлення від Руслана. Я не зовсім зрозуміла, навіщо він мені пише, якщо ми зараз сидимо поряд за столом. Я глянула на Руслана і побачила його благальний погляд, мовляв, прочитай повідомлення.

Непомітно я відкрила повідомлення від Руслана. Там він написав всього кілька слів: «Підійди до вогню. Треба поговорити». Через кілька хвилин я встала з-за столу і пішла до вогню дивитися, чи готова наша картопля. До мене відразу підійшов і Руслан. Мій чоловік і його дружина залишилися сидіти за столом.

Руслан почав відразу говорити, оскільки часу у нас було небагато. Він зізнався, що має до мене почуття і не знає, що з цим робити. Я стояла ошелешена, і не знала, що сказати, оскільки ці почуття були взаємними. Руслан сказав, що хоче піти від дружини, просив, щоб і я наважилася на подібний крок. Дав мені тиждень, щоб подумати.

Весь тиждень я жила наче в тумані. Мені навіть почало здаватися, що мій чоловік став щось підозрювати, адже цілий тиждень він ходив дуже похмурий. Проте, ближче до вихідних повеселішав і дуже наполягав на тому, щоб ми поїхали в гості до Руслана і Віри. А я, якраз, цього не хотіла, бо розуміла, що Руслан чекає на мою відповідь, якої у мене ще не було.

Приїхали ми на дачу до Руслана, сіли за стіл. І тут мій чоловік підходить до Віри і вони кажуть, що у них до нас є розмова. Я відразу подумала, що чоловік дізнався про мою домовленість з Русланом, і зараз на нас чекає серйозна розмова. Але Олексій мене ошелешив – він підійшов до Віри, обійняв її і оголосив нам, що у них стосунки.

Я спочатку подумала, що це якийсь невдалий жарт. Але це була правда. Виявляється, що у Олексія і Віри стосунки вже більше року. Вони вирішили жити разом. А цього разу вони вирішили не мовчати і все нам сказати.

Тепер у нас все дуже незрозуміло. Мій чоловік пішов від мене, Віра теж пішла від Руслана. Здається, тепер немає перешкод, щоб нам бути разом, але у нас є діти. Як їм все це пояснити? Загалом, ситуація дуже неоднозначна.

Фото ілюстративне – interfax.

You cannot copy content of this page