fbpx
Життєві історії
Минулого року на Різдво нас чекав справжній сюрприз – бабуся заповіла дружині приватний будинок, досить пристойний, крім того, там є ще і невеликий сад, і навіть маленький городик. В березні минулого року ми переїхали. Але я шкодую, то не продали цей будинок і не купили житло там, де жили раніше

З Олександрою ми зустрілися в університеті. Вона приїхала з іншого міста, тому спочатку жила в гуртожитку. А коли ми одружилися, дружина прийняла рішення залишитися в моєму місті, але так як у нас не було житла, ми знімали квартиру.

І от я вже дружений шість років, у нас є дитина. Все було чудово, але дружина і її батьки постійно наполягали на тому, що нам потрібна своя квартира. Я і сам це знаю, лише не знаю, звідки на неї взяти гроші. В нашому місті двокімнатна квартира коштує щонайменше 20 тисяч доларів, я навіть не уявляю, звідки взяти таку суму при моїй зарплаті в 13 тисяч гривень.

Але минулого року на Різдво нас чекав справжній сюрприз – бабуся заповіла дружині приватний будинок, досить пристойний. Крім того, що тепер є своє житло, є ще і невеликий сад, і навіть маленький городик.

Я думав, зважував всі за і проти, перш ніж прийняти рішення переїхати. Але основний аргумент був той, що нарешті у нас буде власне житло. Та й будинок знаходився недалеко від міста. Дім був в настільки хорошому стані, що навіть ремонт нам прийшлося робити. То ж в березні минулого року ми переїхали.

Але проблема в тому, що тепер недалеко від нас живуть батьки дружини, які постійно втручаються в наше життя. Насамперед тесть став командувати, що потрібно оновити сад і посадити нові дерева. Я проти, тому як яблуні хоч і старі, але ще нормально плодоносять, і дитині не доводиться купувати яблука, а якщо їх знищити і посадити нові, то ще потрібно чекати врожаю кілька років.

Теща приходить під приводом допомогти дружині, але намагається все переробити по-своєму. Вже і ремонт запланувала, і внутрішні перегородки потрібно переробити на її думку, але як на мене нічого не потрібно робити. Мене дратує те, що дружина в усьому погоджується, навіть не питаючи моєї думки. Я розумію, що будинок її, але робити все доведеться мені, і думаю, що раз ми сім’я, потрібно рахуватися з моєю думкою теж.

Справа дійшла вже до того, що на днях дружина сказала, що її батьки хочуть, щоб у нас була ще одна дитина, поки вона все одно сидить без роботи, а вони будуть ходити допомагати.

Вперше ми посварилися, я зрозумів, що дружина трохи інша, ніж я її собі уявляв раніше, може просто ідеалізував, а може, не було стороннього впливу. Дуже шкодую, то не продали цей будинок і не купили житло там, де жили раніше. Ще не пізно, але думаю, що батьки дружини не погодяться на це. А вона не стане їм перечити. Навіщо мені така спадщина?

Тепер треба зрозуміти, що робити, щоб і до кінця не зіпсувати відносини з батьками дружини і сім’ю не втратити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook