Коли я їхала на заробітки в Італію, то у мене був план – покращити житлові умови і для дочки, і для себе. Так вийшло, що до своїх 45 років я так і не мала власного кутка.
Після того, як я вийшла заміж, я жила в чоловіка, разом з його батьками. Нічого доброго з цього не вийшло, хоча я і дуже старалася. Ми з чоловіком розлучилися, і я з дочкою спочатку пішла на знімне житло, але коли зрозуміла, що я не потягну це, повернулася до своєї мами в село.
Так і жили, я не бачила виходу, поки наші жінки з села не стали їхати на заробітки. Це був і мій шанс, і я вирішила ним скористатися. Дочка вже вчилася в університеті, мама ще тоді добре почувалася, то ж мене нічого не тримало і я поїхала.
Коли через 6 років дочка надумала заміж виходити, я їй на весілля квартиру подарувала. Я так собою пишалася, що не можу вам словами передати. Особисто для мене це було неабияке досягнення, адже я за 6 років зробила те, чого не могла зробити за все своє життя – я придбала житло, і сама заробила на нього.
Дочка з зятем теж раділи, дуже дякували. Я з ними добре жила, в мирі, все що заробляла, я їм висилала. З часом дві внучки у мене народилися, і потрібно було думати про розширення житлоплощі.
Ми з дочкою собі подумали, що вже квартири купувати не будемо. Я зароблю ще трохи грошей, ми продамо їхню квартиру і купим будинок – один на двох, щоб і я коли повернусь, мала де жити. Ідея була чудовою, і я почала складати гроші, щоб її втілити в життя.
Але нещодавно я передумала купувати спільний будинок і жити з дочкою. Я приїхала додому і шукаю квартиру для себе.
Справа в тому, що один дуже достойний чоловік зробив мені пропозицію, я довго думала, чи треба мені це, адже мені скоро 60 років виповниться. А потім подумала – якщо не зараз, то коли взагалі?
Ну купимо ми той будинок, будем жити з дочкою, я стану в її домі прислугою і нянькою для внуків. А як інакше, батьки ж мають дітям допомагати! В той будинок я вже точно нікого не приведу. А тут у мене з’явився шанс трохи пожити для себе, і я вирішила ним скористатися.
Але таке моє рішення дуже не сподобалося моїй доньці, вони стільки років чекали на переїзд у власний будинок, а тепер їм і далі доведеться жити в своїй квартирі.
Дочка образилася, перестала зі мною спілкуватися, бо вважає, що я її зрадила. Вона вже забула, що квартиру, в якій вони зараз живуть, купила теж я.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.