В минулу суботу ми з чоловіком вирішили садити город, у нас є невелика земельна ділянка.
Дітей своїх попередили ще заздалегідь, щоб вони приїхали і допомогли.
Але ні син, ні донька не знайшли часу на те, щоб приїхати до нас, хоча обоє живуть недалеко.
Звичайно, я дуже засмутилася, бо сподівалася на їхню допомогу.
До того ж, я планувала в цей день дати дітям гроші, щоб підтримати їх фінансово.
У нас з чоловіком є відкладена певна сума грошей, про всяк випадок, наші діти про ці гроші нічого не знають.
В свій час мій чоловік добре заробляв, він їздив на заробітки, то ж гроші у нас завжди були.
Ми вирішили спочатку про майбутнє дітей подбати.
Купили дві земельні ділянки, і збудували два однакові будинки – один для сина, інший для доньки.
Першим одружився син, і відразу після весілля пішов жити в нову хату.
Так само і дочка як вийшла заміж, то поселилася в новенькій оселі.
Ми з чоловіком їм не заважали, тішилися, що у них все добре, а коли була змога, то й грошенят їм підкидали.
Поки чоловік працював, нам від дітей не потрібно було допомоги, але прийшов час, ми стали пенсіонерами, і тепер допомога часто нам потрібна, але її немає, діти наче забули про нас.
Нещодавно чоловік захворів, і майже місяць пролежав в лікарні.
Ми живемо в селі і я щодня рейсовим автобусом їхала до чоловіка в стаціонар.
У сина є машина, але він жодного разу не запропонував відвезти мене.
Дочка зараз не працює, тому без проблем могла б відвідати батька, але у неї є постійно вдома робота, каже, що їй ніколи.
А мені в моїх 66 зранку встати, їсти зварити, в район поїхати, повернутися – теж не просто, але хто зробить це замість мене.
Єдине, що я попросила дітей, це зібратися і всі разом картоплю у мене на городі посадити.
Але вони не приїхали. Довелося заплатити сусідам, щоб ті допомогли з городом, бо чоловікові після лікарні не можна брати великі фізичні навантаження.
Я так засмутилася байдужістю своїх дітей, що не можу передати словами.
Я ж не хотіла, щоб вони працювали за дякую, я планувала їм дати по 5 тисяч гривень з тих відкладених нами грошей.
Але тепер бачу, що гроші нам самим ще пригодяться.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.