fbpx
Життєві історії
Ми вже рік зустрічаємося з Романом. Я вже жінка немолода, тому надіялася, що він покличе мене заміж. Я ж не можу 5 років ходити на побачення. Все частіше стала говорити з Романом про шлюб. А він просить пару років зачекати, каже ще думає, чи зможе він стати батьком для моєї дитини

Ми з Романом зустрічаємося майже рік. В цілому, мене в ньому все влаштовує: він добре до мене ставиться, піклується, часто влаштовує невеликі романтичні сюрпризи, у нього хороший та спокійний характер. Але є одна обставина, яка мене все ж трохи турбує – він каже, що не готовий взяти на себе відповідальність за мою дитину від першого шлюбу.

Я розумію, що любов до чужих дітей приходить поступово. Тому коли він пів року тому Роман говорив мені, що не готовий сприймати мою дочку, як свою власну, я ставилася до цього спокійно.

Зараз, за ​​моїми мірками, ми вже зустрічаємося досить довго, і якщо він мене цінує, то повинен сприймати наші відносини серйозно. Однак складається таке відчуття, ніби він думає, що я все життя буду бігати на побачення з ним. Але я доросла людина і хочу якоїсь стабільності в житті та впевненості в завтрашньому дні

Мені 32 роки, йому 33. Вже пора бути розсудливим і подумати про створення сім’ї. Але Роман мені постійно каже, що до цих пір не готовий навіть спробувати жити разом зі мною, адже тоді йому доведеться виконувати роль батька для моєї дитини.

Я намагалася Романові пояснити, що його слова зовсім нерозумні і не мають нічого спільного з реальним життям, що моя донька – це моя відповідальність, вона вже все розуміє сама. Але мій чоловік вважає, що жити з чужою дитиною – це серйозний крок і величезна відповідальність. Просить дати йому час, щоб звикнути до ситуації, що склалася.

Я його хвилювань, щиро кажучи, не розумію зовсім. Адже коли ми з ним тільки познайомилися, я чесно сказала, що у мене є дочка, і що я розглядаю тільки серйозні відносини, з перспективою створення сім’ї. Тоді він відповів, що його цілі схожі з моїми.

Я не можу зрозуміти, чому зараз, через рік відносин він передумав. Або, можливо, він мені просто говорив неправду? Як людина могла так різко змінитися? Він знайомий з моєю дочкою, і добре з нею спілкується, часто купує солодощі та іграшки, проте тісного контакту уникає.

Мені іноді здається, що немає сенсу далі витрачати на Романа свій час, адже через кілька років, коли мені буде 34-35 років, вже важко буде знайти іншого чоловіка, створити міцну сім’ю і народити ще одну дитинку.

Ростити свою дочку одна я теж не хочу – набридло постійно відповідати на питання про те, чому у інших дітей є татусі, а у неї немає, ми живемо одні. Хочеться, щоб поруч була надійна людина і я була впевнена в завтрашньому дні.

Подруги радять залишити мені цього Романа, і шукати чоловіка більш старшого віку, відповідального та надійного. Я, звичайно, розумію, що нинішні відносини безперспективні, але я щиро кохаю його і не можу так просто залишити дорогу мені людину.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook