Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук все ж сподівається, що Україна найближчим часом обміняє полонених російських моряків на українських військових з острова Зміїний.
Джерело: Ірина Верещук в інтерв’ю Суспільному.
Пряма мова Міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук щодо обміну українських моряків: “Тут є моряки, ми до речі врятували 11 моряків і готові їх віддати, для чого вони нам потрібні, нехай лише віддадуть наших людей.
Вони (рф) виявили бажання забрати своїх моряків, яких, до речі, врятували, вони тонули у чорному морі. І я сподіваюсь, що ми найближчим часом їх заберемо. Але справа у тому, що там не тільки моряки, а, як виявилось, 92 особи, якщо не помиляюсь, яких вони захопили у полон”.
Деталі: За словами Ірини Верещук, до неї звернулася російська омбудсменка Тетяна Москалькова щодо можливості паритетного обміну: моряка на моряка, водія на водія тощо.
Пряма мова: “Я кажу – добре, але скажіть мені, будь ласка, а кого нам міняти на наших міських голів, яких захопили окупанти в полон? Нам треба теж захоплювати ваших цивільних? Що нам зробити, якщо ви кажете про паритетний обмін? Військовополонені, вони мають свій порядок обміну, є картки, які подає рф, які подаємо ми”.
Віримо і щиро чекаємо, що Українські Герої повернуться додому до своїх рідних і близьких людей.
Джерело – Українська правда.
Фото – скріншот відео.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі