Нещодавно моя мама мене дуже засмутила. Ми прийшли на її ювілей, а вона нам повідомила, що вони з батьком вже вирішили, кому залишать свій будинок.

Моїм батькам по 65 років. Нас в сім’ї троє дітей: я найстарша, і є ще два брата. Наймолодший, Микола.

На нас із середнім братом мама зовсім не звертає уваги, тільки дзвінки для годиться раз в тиждень.

А з Миколою – інша історія, для нього батьки готові зірку з неба дістати.

Молодшому братові 37 років, у нього сім’я, дитина.

Але дуже вони люблять залізти в борги, їм постійно не вистачає грошей.

Тому мама їм допомагає, працює на двох роботах, плюс пенсія. А сама сидить впроголодь, на всьому економить.

Ще й мені постійно каже, що я маю брату допомагати.

А я не збираюся годувати сім’ю брата. Якби мамі – то так, але вона все відносить туди.

Ми живемо на свої зарплати, розраховуємо лише на себе, і мамі здається, що нам допомога не потрібна.

Наша сім’я колись жила доволі непогано. Батько працював на хорошій посаді, то ж грошей у нас було багато.

Коли я виходила заміж, мені на весілля подарували однокімнатну квартиру, в якій ми досі і живемо.

Зараз нам вкрай потрібне більше житло, але ми не можемо зараз купити більшу квартиру.

Середньому брату теж батько купив однокімнатну квартиру, коли той одружувався.

Але Степан добре заробляє, вони з дружиною вже давно живуть у власній трикімнатній квартирі.

Молодший брат Микола одружився нещодавно, привів дружину в батьківський будинок.

Дім у нас великий, на два поверхи, батько його для себе кілька років будував.

Я була впевнена, що цей будинок разом з великою земельною ділянкою, що біля нього, батьки поділять в свій час чесно між нами трьома.

І ось ми зібралися на святкування маминого ювілею, а вона і каже, так, мовляв, ми вже не молоді, старших дітей житлом забезпечили, тепер прийшла черга і про Миколу подумати.

Наш будинок йому дістанеться, я вже й документи необхідні підготувала.

Сказати, що я була ошелешена, це не сказати нічого.

Як мама може вважати, що моя однокімнатна квартира і цей величезний будинок – це рівноцінний спадок?

Та Микола жодного дня нормально на роботі не працював, і таку ж дружину собі знайшов. Сидять обоє у батьків на шиї.

Мама в свої 65 років змушена на двох роботах працювати, щоб всіх їх утримувати.

Чому мама вирішила зробити таку різницю між дітьми?

І чи впевнена вона, що в старості Микола і його дружина її обійдуть?

Може, вона ще прийде до мене, єдиної доньки?

Як переконати маму, що вона зробила неправильно?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.