fbpx

Ми прийшли на мамин ювілей, а вона нам повідомила, що вони з батьком вже вирішили, кому залишать свій будинок. Сказати, що вона мене засмутила, це нічого не сказати. Невже вона сама не розуміє, що робить неправильно

Нещодавно моя мама мене дуже засмутила. Ми прийшли на її ювілей, а вона нам повідомила, що вони з батьком вже вирішили, кому залишать свій будинок.

Моїм батькам по 65 років. Нас в сім’ї троє дітей: я найстарша, і є ще два брата. Наймолодший, Микола.

На нас із середнім братом мама зовсім не звертає уваги, тільки дзвінки для годиться раз в тиждень.

А з Миколою – інша історія, для нього батьки готові зірку з неба дістати.

Молодшому братові 37 років, у нього сім’я, дитина.

Але дуже вони люблять залізти в борги, їм постійно не вистачає грошей.

Тому мама їм допомагає, працює на двох роботах, плюс пенсія. А сама сидить впроголодь, на всьому економить.

Ще й мені постійно каже, що я маю брату допомагати.

А я не збираюся годувати сім’ю брата. Якби мамі – то так, але вона все відносить туди.

Ми живемо на свої зарплати, розраховуємо лише на себе, і мамі здається, що нам допомога не потрібна.

Наша сім’я колись жила доволі непогано. Батько працював на хорошій посаді, то ж грошей у нас було багато.

Коли я виходила заміж, мені на весілля подарували однокімнатну квартиру, в якій ми досі і живемо.

Зараз нам вкрай потрібне більше житло, але ми не можемо зараз купити більшу квартиру.

Середньому брату теж батько купив однокімнатну квартиру, коли той одружувався.

Але Степан добре заробляє, вони з дружиною вже давно живуть у власній трикімнатній квартирі.

Молодший брат Микола одружився нещодавно, привів дружину в батьківський будинок.

Дім у нас великий, на два поверхи, батько його для себе кілька років будував.

Я була впевнена, що цей будинок разом з великою земельною ділянкою, що біля нього, батьки поділять в свій час чесно між нами трьома.

І ось ми зібралися на святкування маминого ювілею, а вона і каже, так, мовляв, ми вже не молоді, старших дітей житлом забезпечили, тепер прийшла черга і про Миколу подумати.

Наш будинок йому дістанеться, я вже й документи необхідні підготувала.

Сказати, що я була ошелешена, це не сказати нічого.

Як мама може вважати, що моя однокімнатна квартира і цей величезний будинок – це рівноцінний спадок?

Та Микола жодного дня нормально на роботі не працював, і таку ж дружину собі знайшов. Сидять обоє у батьків на шиї.

Мама в свої 65 років змушена на двох роботах працювати, щоб всіх їх утримувати.

Чому мама вирішила зробити таку різницю між дітьми?

І чи впевнена вона, що в старості Микола і його дружина її обійдуть?

Може, вона ще прийде до мене, єдиної доньки?

Як переконати маму, що вона зробила неправильно?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page