Нещодавно я зіткнулася з несправедливістю, яка панує в родині мого чоловіка, і тепер не знаю, як бути.
У мого чоловіка є молодша сестра Наталя. Їй 30 років, а свекри досі ставляться до неї так, наче вона маленька дівчинка. Я вважаю, що зовиці давно пора дорослішати, ставати самостійною, а не чекати подачок.
Наталя заміжня, її чоловік непогано заробляє, і їй навіть не доводиться на роботу ходити. Вона звикла лише про себе дбати.
Свекри в свій час подарували обом своїм дітям по квартирі. Собі вони почали будувати дачу.
Ми з чоловіком їм чим могли, допомагали, всі вихідні ми у них на будові проводили. Але мій чоловік не любив їздити до батьків, і я довго не могла зрозуміти, чому.
Зовиця з чоловіком на будові теж не з’являлися. Для мене це було дивно. Як не допомогти батькам?
Коли, нарешті, все було готово, свекри вирішили відзначити цю подію шашликом та запросили всіх.
Наталя з чоловіком, звісно ж, не відмовилися. Ми непогано посиділи, свекри неабияк раділи, що справа успішно дійшла до кінця.
Коли настав час розходитись, я вирішила підійти подякувати свекрусі за частування. Знайшла її у товаристві доньки. Вони відійшли в сторону і про щось розмовляли. Потім я побачила як свекруха передавала Наталі конверт з грошима, і сума там була чимала.
Вдома я вирішила розповісти чоловікові. Він сприйняв це спокійно. Як виявилось, він був у курсі. Загалом усі знали, що дочка отримує від батьків регулярно кругленьку суму. Тільки ніхто виду не подавав.
Щоб ви розуміли трагізм усієї ситуації: на день народження моєму чоловікові батьки подарували добротний кашеміровий шарф. Але яким би крутим він не був, це все одно навіть поруч не стояло з тим, що дістається молодшій сестрі.
Тепер зрозуміло чому мій чоловік не хотів ходити на сімейні свята. Йому було прикро через те, що батьки роблять таку різницю між дітьми.
Чоловік мені розповів, що так було завжди: сестрі – все, йому – нічого. Він навіть знає, що на дачу, яку батьки щойно збудували, вони вже оформили дарчу – на його сестру.
Стосовно чоловіка я відчуваю провину. Примушувала його зустрічатися із родичами, допомагати їм, а тут така справа. Я його дуже навіть розумію.
Не знаю, як тепер і бути. Спілкуватись і далі зі свекрами чи припинити? Чоловік каже, що він не хоче спілкуватися з родичами.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
