fbpx
Життєві історії
Ми купили батькові чоловіка невеликий будинок в селі за свої гроші, але свекор не поспішає туди переїжджати, постійно шукає якісь відмовки. Останні 10 років батько чоловіка жив з нами, ні за що не платив, то ж таке життя було для нього дуже зручним, хоча спочатку домовленість була зовсім іншою

Так вийшло, що вже багато років батько мого чоловіка живе з нами. Тільки тепер я зрозуміла, що він заздалегідь подбав про свою старість і забезпечив себе безкоштовною доглядальницею у вигляді мене. Зараз мені 35 років, свекру – майже 60.

Я зрозуміла, що не хочу так жити. Ми з чоловіком збирали гроші на нову машину, тому я вирішила купити батькові невеличкий будинок в селі за свої гроші. Так, будинок маленький і старий, тому свекор і не спішить з’їжджати від нас, де завжди чисто, випрано і наварено. Але я все ж буду наполягати на його переїзді.

Весною плануємо доробити ремонт, і все. Допомагати, звичайно, будемо. Але повністю утримувати, як це було раніше, я не збираюся.

Ми з чоловіком жили в трикімнатній квартирі, у нас двоє дітей. 10 років тому раптово не стало мами мого чоловіка. Менше ніж через рік пішла з життя і бабуся. Один із синів, старший брат, мого чоловіка, на той час уже одружився. І проживав разом зі своєю дружиною і їх новонародженою дочкою в знімній квартирі.

Тому само собою назріло питання про розподіл 3-х кімнатної квартири, в якій на той момент прописані були троє – мій чоловік, його старший брат і їх батько, тобто мій свекор.

Я в цей час мала свою власну житлоплощу, яку мені подарували батьки. Собі вони купили нову, а мені залишили трикімнатну квартиру, в якій ми колись всі четверо проживали  – мої батько, мати, я і моя молодша сестра.

Ми з чоловіком жили у мене. Таким чином, батько мого чоловіка прекрасно жив один в трикімнатній квартирі.

Питання розподілу їх квартира вирішилося швидко. Квартиру продали, а гроші розділили на трьох. На час купівлі-продажу всіх трьох слід було кудись прописати. Чоловік і свекор прописалися до мене, а старший брат до своєї дружини.

Була усна домовленість між мною і свекром, що після того як він купить собі квартиру, з моєї він випишеться. Весь цей процес відбувався ще 10 років тому.

Свекор довго шукав собі квартиру. Всі запропоновані варіанти його не влаштовували – то район, то квартира, то сусіди, то планування, то стан квартири.

А потім і ціни змінилися на житло. Звичайно ж, вони не стали нижчими, а виросли ще більше. У свекра були і накопичення і дача, яку він, при бажанні, міг продати і все-таки купити собі житло. Але, мабуть, його і так все влаштовувало. А то, що він мене, просто, обдурив, це не має значення.

Поки він працював, все якось було більш-менш. Тільки ось обслуговування квартири і оплата за комунальні послуги завжди була на наших плечах. Ну, я ж власник, а він так, просто прописаний. Чому він повинен платити?

Не можу сказати що він нам особливо заважав. Ми якось звикли до думки, що він вже ніколи і нікуди не з’їде. Ми були молоді, любили, жили своїм життям, ростили доньку. Він не чіпав нас, ми його. Зустрічалися, в основному, вечорами, приходячи з роботи. Здрастуйте-до побачення і розійшлися.

За весь час спільного проживання він жодного разу нічого мені не подарував. Навіть жодної квіточки. Внучці на день народження дарував шоколадку. А ми справно його вітали з усіма святами і дарували подарунки.

Тепер я розумію, що він мене просто обвів мене навколо пальця. Він відразу знав, що ніяку квартиру купувати не буде.

А нещодавно мені підвернувся непоганий варіант – маленький будиночок за містом. Я порадилася з чоловіком, і переконала його, що так буде краще. Батькові на свіжому повітрі, а нам – нарешті жити самим.

Фото ілюстративне – besplatka.

You cannot copy content of this page