Моїх тата й маму багато років тому розлучила бабуся, мамина мати. Я вважаю, що винна тільки вона у тому, що склалося. Жінка вона безкомпромісна і мала дуже важкий характер. Мій батько не сподобався їй відразу, ще до весілля – їй чомусь постійно здавалося, що дочка її варта куди кращої партії, хоча мама моя була звичайною собі дівчиною. Проте батьки мої одружилися, стали орендувати кімнату, народили мене. Бабуся все одно постійно не втомлювалася повторювати моїй мамі, що батько мій поганий. Мама тільки рукою махала, не сприймала всерйоз слова моєї бабусі.
А одного разу бабуся прийшла до них в гості без попередження, двері були відкриті і вона зайшла так, що й ніхто не звернув уваги. А вона почула, як батьки голосно щось там з’ясовували за дверима своєї кімнати. Ну молода сім’я, чого не буває, інколи й невеличкі суперечки трапляються? Хоча, чесно кажучи, тато мій завжди був спокійним чоловіком. Інша б не стала втручатися, чоловік з дружиною щось вирішують там, пішла б тихенько, але не наша бабуся. Вона швиденько зайшла в кімнату, роздула з мухи слона, стала й собі сперечатися, хоча навіть повністю ту картину не знала. Аж сусіди чули все.
А потім сказала, щоб мама збирала свої речі і забрала її зі мною до себе, мені тоді лише рік був. Тато пробував щось пояснити, але його вже ніхто не слухав, бо вона вже й так накрутила маму, що вона повірила лише в свою правоту.
Було це в невеликому місті, і матері мого батька про все стало відомо вже через кілька годин – жінка після цього була ще довго в стаціонарі, говорила усім, що такої недоброї слави на все місто і уявити не могла.
А батьки мої після того розлучилися, хоча ще до розлучення обоє щиро шкодували, що так все вийшло, бо кохали одне одного щиро. Але ось заважала обом гордість та образа, не давало щось переступити цей випадок і жити далі. Обоє потім мали свої шлюби, але вони були зовсім невдалими. Бабуся, винуватиця суперечки, теж хвилювалася щиро, дивлячись, як життя у дочки не складається. Мовляв, знала б, що буде так, не втручалася – але я як краще хотіла.
Я теж мама, маю двоє синів, але ніколи в їх сім’ї не лізу. Поважаю своїх невісток і ніколи не втручаюся у їх непорозуміння. Діти посперечалися там собі, потім помирилися і живуть собі щасливо далі. У моїх синів хороші сім’ї, мене вони завжди раді бачити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
