Звісно, ти на мене не ображайся, але мені таки здається, що ти зовсім неправа! – якось я сказала відверто своїй подрузі Лесі. – Ти так зарозуміло говориш про цю Дарину, як ніби вважаєш себе кращою за неї!
– Звісно, що вважаю лише так! – рішуче відповіла мені моя подруга. – А що, це не так хіба? Подивися на неї та на мене відразу. Ми з нею реально ровесниці, ну приблизно вік у нас майже однаковий, плюс-мінус пару років, нехай, всього різниця між нами. При всьому цьому Дарина виглядає, як моя мама, ну от чесне слово. Дуже швидко постаріла, зовсім не приділяє часу собі, не доглядає за собою. Вона вічно сидить без грошей, постійно у неї якісь проблеми з роботою одні, скільки я її знаю: то не доплатять їй, а то й взагалі звільнять. І поговорити з нею нема про що. Людина нічим не цікавиться зовсім, нічого не читає, ніде не буває, крім найближчого торгового центру. Хіба нас можна взагалі порівнювати з нею?
– Ну, я навіть і не знаю, що тобі прямо сказати на це. Люди всі рівні, ніхто не кращий і ніхто не гірший. Їй просто не щастить в житті, можливо, але мені здається. Ти молодець, звісно: добре виглядаєш, стежиш за собою, спортом займаєшся, вчишся на курсах постійно, вдосконалюєшся сама, ходиш в театри та на виставки, пів світу вже об’їздила у свої роки. Але у тебе є на це кошти, зрозумій, ти ж зовсім не бідна жінка. На відміну від Дарини! Вона двох дітей одна ростить та виховує, між іншим. З аліментами теж все непросто у неї зараз, наскільки я знаю, вона розповідала ж, пам’ятаєш? Як вона взагалі кінці зводить сама, як вона справляється, я не уявляю, якщо чесно.
– А я тобі хочу сказати, що взагалі кожен коваль свого власного щастя сам. Хіба ні? Так, у мене є кошти на це, але вони мені теж не з неба впали, звичайно! Все чесно зароблене руками та головою!
– Взагалі-то Дарина теж працює на роботі, заробляє щось. Зараз ось навіть підробіток ще якийсь знайшла. Вечорами підробляє прибиральницею неподалік свого дому.
– Так це, вибач, хто на що вчився. Починали ми з нею приблизно однаково. Обидві ми з простих сімей. А вже далі кожна ліпила себе сама та свою долю. Я вчилася, не піднімаючи голови, не гуляла в молодості, робила кар’єру, не дозволяла собі необдуманих рішень. Мені теж, може, хочеться сім’ю та діточок мати. Але я бачу, що гідних чоловіків навколо немає, а народжувати і одружуватися з ненадійною людиною, а потім ось так же тягнути дитину одній і мати проблеми з аліментами. І так у всьому. Я вчуся постійно, розвиваюся, щоб не довелося йти заробляти прибиральницею чи касиркою в малому магазині якомусь. Зробила собі кар’єру, працюю. Відкладаю гроші на всякий випадок, квартиру купила, щоб на вулиці не залишитися, в разі чого. А вона просто пливе за течією, живе одним днем. Хіба ми з нею рівні? – ні! Нас взагалі не можна порівнювати з нею. Я вважаю, що кожна людина обирає собі стежку в житті. Хіба не так?
А от я знаю Дарину багато років, в неї непросте життя і непроста жіноча доля. Але подрузі я більше нічого не стала пояснювати. Не даремно люди говорять, що ситий голодного не зрозуміє.
Фото ілюстративне.