fbpx

Моя сусідка виїхала за кордон, а в свою квартиру впустила жити сім’ю з Миколаєва. Гроші вона з них не бере, лише за комунальні просила платити. Ми усі стали допомагати цим людям, та тепер ситуація складна і я вже не знаю, що мені робити

Біля мене сусіди поїхали за кордон, а в свою квартиру пустили жити переселенців з Миколаєва.

Там молода сім’я з двома дітками, люди непогані, мені шкода було їх.

Спочатку я їм допомагала, чим могла, та й сусіди також підключилися. Ми з першого дня позносили їм усі необхідні речі, купували продукти.

Через місяць вони влаштували старшого сина в школу, а молодшого в садочок. Справи трішки налагодилися. Чоловік знайшов роботу, дружина – невеличкий підробіток. Враховуючи те, що сусідка за квартиру за проживання у них грошей не бере, сім’я вже знайшла підробітки, то життя їх трохи налагодилося.

Ми весь час багато з ними спілкувалися, намагалися підтримувати в усьому, але зараз ситуація трохи змінилася. І я вже хотіла б попросити допомоги у вас дієвою порадою, яка мені дуже потрібна.

Спрова в тому, що сусіди, як і раніше забігають до нас, то на каву, то на чай і можуть після того сидіти у нас пів дня, а то й до пізнього вечора.

У мене багато своїх справ, адже у мене теж двоє дітей. Мені потрібно прати, прибирати, готувати, та й позайматися з дітьми. Я хочу й по телефону поговорити, фільм якийсь подивитися, та й відпочити просто зі своєю сім’єю.

Але сусіди у нас постійно. А в суботу і в неділю вони обоє вихідні і люблять свій вільний час проводити в нас.

Мені так важко з частими гостями, адже мені потрібно годувати всіх: насипаю їсти своїм дітям, мушу і насипати дітям сусідів, бо вони сидять у нас. Я ж сама теж хочу їсти з чоловіком, ми сідаємо їсти і сусіди сидять, додому йти не збираються, тому я годую і їх. Дуже часто мені потрібно готувати на дві сім’ї і мені це так важко, щиро кажучи, мене це все просто дуже втомило.

Я вже мовчу про ціни на продукти, мені не шкода, але мені потрібно пів дня бути на кухні, щоб готувати, а потім ще й прибирати після цих гостей, адже що за столом, що в кімнатах після чотирьох дітей скрізь бруд і все розкидане.

Сусіди люди хороші, дякують нам за все, кажуть, що ми тепер стали їх родиною, рідніші за рідних людей і що вони до кінця життя будуть нам вдячні. Я розумію, але втомилася дуже.

Іноді сусідка присилає до нас своїх дітей за чимось, а вони залишаються гратися, я ж не вижену їх. І знову я годую їх цілий день. Я ж не можу насипати їсти лише своїм дітям, а ті заглядатимуть, мені шкода їх.

Загалом мені шкода сусідів, розумію, що в них тут нікого крім нас немає. Але я дуже втомилася, хочу бути більше зі своїми рідними, проводити більше часу з сім’єю.

Як тут бути в моїй ситуації? Як правильно зробити?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page