fbpx
Життєві історії
Моя сусідка Соломія дуже домашня жінка. Як тільки вона вийшла заміж, то кожну пилинку здувала зі свого чоловіка. Думала лише про сім’ю, готувала, прибирала. Всі сусіди їм тихо заздрили, адже щасливішої сім’ї у нас на кутку не було. А згодом я від людей дізналася, що Соломія сама подає на розлучення, у мене аж туманом заслонились очі

Соломія з Михайлом познайомилися, коли він приїжджав у своїх справах в її селище. Відносини їх швидко розвивалися, і незабаром вони вже побралися.Через рік спільного життя у них з’явилася донька і з боку здавалося, що у них просто ідеальна молода сім’я, про таку лише мріяти можна. Обоє добре виховані, приємні в спілкуванні, не сперечаються між собою. Складалося враження, що вони займаються виключно сімейними справами, багато часу проводять разом. Але це було тільки з боку, як то кажуть, погляд зі сторони. Через три роки після появи дитини, як грім серед ясного неба, Соломія дізналася про зради чоловіка. І відразу прийняла для себе беззастережне рішення – розлучення.

Всі ті ж їх друзі і родичі говорили – ну як же так, адже вони були ідеальною парою, а виявилося, що в цьому і ховався корінь всього, що сталося у цій зразковій, на перший погляд, сім’ї. А у чоловіка було одне пояснення – побут втомив. Він не зміг жити в режимі лише робота, будинок та сім’я. Його стало втомлювати обговорення таких моментів, що приготувати на вечерю, йому, як правило, було все одно, але заради пристойності він підтримував подібні бесіди, що ще з важливого купити в квартиру і тому подібне. Ні, Михайло був зовсім не проти, але, крім цього, хотілося поговорити ще про щось, погуляти, зустрічатися з друзями, мати хоча б іноді особистий день для своїх справ. Відчути себе вільною і самостійною людиною, ні від кого не залежною.

А от Соломія була дійсно дуже домашньою, і вважала, що, раз у них сім’я, то все інше не просто другорядне, а зовсім зайве. Намагалася бути хорошою, люблячою, турботливою ​​дружиною, і мало не в прямому сенсі слова здувала пилинки зі свого найкращого чоловіка. А він не витримав. І не зміг поступити гідно – сказати, нехай і не дивлячись в очі, а хоча б розірвати відносини під будь-яким приводом. І просто нишком отримував те, чого йому не вистачало.

Для друзів, для родичів Михайла зі зразкового сім’янина перетворився в не хорошу людину, всі його засуджували. Всі дивувалися від такого повороту. І я в тому числі. Мені ця людина стала неприємною, і ніяких виправдань такого вчинку я знайти не можу, чесне слово.

Але, якщо вже говорити відверто, після тієї ситуації я стала замислюватися, а як вчинила б я, відчуваючи себе пташкою в клітці, без права на те, що мені цікаво і близько, якби набридла така одноманітність. А раптом я теж не витримала б, можливо також хотіла б щось змінити в своєму житті, адже вона таке коротке та швидкоплинне. І вистачило б у мене сміливості на рішучий крок бути чесною з усіма, розуміючи, що, заради якогось миттєвого щастя доведеться забути про спокійне сімейне життя, та ще зіткнутися з новими проблемами – житловими, фінансовими та іншими. Я впевнена, що ніколи не зраджу, але ж багато хто теж були впевнені. Життя складне і непередбачуване.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – city-adm.lviv.

facebook