fbpx
Життєві історії
Моя рідна сестра розлучилася. Це сталось дуже неочікувано, ми усі й досі не віримо. На 8-ме Березня ще все нормально було, ми зустрічалися у мами, розмовляли, чай пили, ні про які проблеми сестра не говорила. А на початку квітня вже переїзд, розлучення, і виявилося, що якась жінка вже прийшла до моєї сестри в квартиру зі своїми речами та сказала, що тепер житиме тут. А Галина ні з ким не хотіла псувати стосунки, мовчки зібрала речі, виписалася разом з донькою і пішла на орендовану кімнату.Чоловік дав їй з собою 10 тисяч гривень. Я їй кажу, що не потрібно було дитину виписувати з квартири чоловіка. А тепер вона просить, щоб я зареєструвала їх у себе з дитям. Я зовсім не хочу цього робити, але мені вже стала телефонувати мама

– Була ж досить хороша двокімнатна квартира на трьох – на мене, сестру інашу маму! – розповідає 35-річна Валентина. – Захотілося їм її продати! Мені ця ідея ще тоді не сподобалася ще відразу, але мене ніхто не став слухати – сестрі гроші були потрібні для її чоловіка-бізнесмена, мама теж мала таке бажання, давайте продавати. У підсумку квартиру ми продали, гроші поділили на трьох. Я кредит взяла, майже виплатила, мама живе у свого чоловіка, куди гроші вони діли – не знаю. А сестра все витратила абсолютно. Бізнес чоловіка не вдався, та й шлюб їх, здається, теж, на жаль.

– Зрозуміло.

– Тепер у неї розлучення з виписуванням її та дитини в нікуди. Причому, все настільки раптово ц них склалося. На 8 березня ще все нормально було, ми зустрічалися у мами, розмовляли, чай пили, ні про які проблеми сестра не говорила. А на початку квітня вже переїзд, розлучення, і нова панянка в квартиру моєї сестри вже валізи з речами своїми привезла. Я кажу, навіщо ти виписала дитину? Але Галина ні з ким не сперечалася, мовчки зібрала речі, виписалася разом з донькою і пішла на орендовану кімнату.

– Хм. На орендовану кімнату? Гроші, значить, є у неї на життя, хоч невеликі?

– Є, але не її. Колишній оплатив на три місяці житло і грошей дав трохи, казала тисяч 10 ще з собою дав, на їжу на перший час. Типу відступних, чи що. Вона не працювала всі ці роки, сиділа з дитиною та чоловікові своєму в бізнесі допомагала – без оформлення, відповідно, без зарплати. Тепер їй треба терміново шукати роботу, дитину в іншу школу записувати, поруч з новим будинком, дочка у неї в перший клас йде в вересні. І зараз постало питання з реєстрацією.

– Ну нехай спитає господаря квартири, в якій кімнату знімає, іноді вони реєструють мешканців.

– Так проблема в тому, що їй не тимчасова, їй постійна реєстрація потрібна! Господар кімнати нізащо не погодиться, про це й мови немає. Ну і прибігла вона до мене. Зареєструй, каже, у себе, більше просити нікого.

Галина старша за Валентину на два роки, зараз їй 37, 6-річна дочка на руках, і абсолютна відсутність подальших планів.

Розлучення і для Галини було дуже неочікуваним і важким. Жили вони з чоловіком не те, щоб ідеально, особливо останнім часом – але і не так, щоб зовсім погано. Плани навіть будували на літо якісь. Виявилося, даремно.

Галина спробувала зараз знайти роботу, не досягла успіху – всюди, за її словами, в першу чергу запитують прописку.

Валентина з своєю сестрою завжди була в хороших відносинах, але прописувати Галину з дитиною до себе не хоче. Ця квартира дісталася їй дуже важко, сестра ж, як метелик, літо все проспівала. Не працювала, не хвилювалася ні про що під час тих же обмежень, коли всі підприємства перевели на дистанційну роботі і багато фірм тимчасово закрилися, Валентина просто спати не могла в минулому році кілька тижнів при думці про те, що буде, якщо її раптом звільнять з роботи. Але ж звільнити могли запросто. Деякі ж так і пішли на вулицю, і роботодавці не дивилися особливо ні на наявність дітей, ні на якісь там кредити, адже у самих були чималі збитки.

Валентині пощастило, вона залишилася на своєму робочому місці, грошей навіть заощадила за останній рік за рахунок того, що не поїхала у відпустку. Але скільки сивого волосся у неї з’явилося, ніхто не знає. Інша справа – Галина, жила собі заміжня, виховувала дитину. Так, жили вони не шикарно, чоловік не дуже багато грошів виділяв дружині та доньці, прикриваючись потребами бізнесу. Але проблеми вирішував сам. Дружина і дочка були ситі, одягнені, взуті, мали дах над головою. По крайній мірі, в холодному поту Галина не прокидалася – що робити, якщо в наступному місяці не буде грошей внести платіж за кредитом.

А тепер ось як ні в чому не бувало Галина просить сестру приписати її з дитиною до себе. І не розуміє, чому сестра відмовляє: це ж проста формальність.

– Уже й маму нашу підмовила, вона теж дзвонить – зареєструй, каже, сестру, що тобі, шкода, чи що? – розповідає Валентина. – Від тебе при цьому нічого не потрібно! Ніяких витрат, тільки згоду свою просто дати. Я не знаю, чесно кажучи, потрібно щось чи ні, і чим це мені може недобрим закінчитися, я не юрист. Хіба мало які ситуації потім можуть виникнути, адже життя зараз важке і непередбачуване. Продати ось квартиру захочу, наприклад – я точно знаю, що з дитиною так просто не продати нічого. Але мама прямо вмовляє мене, підвищуючи голос – ти повинна допомогти своїй рідній сестрі і все! Ми сім’я! Якщо вже прямо захочеш продавати квартиру, Галина піде і випишеться. Але я щось не вірю, і перевіряти не хочу зовсім.

Продавати квартиру Валентина в найближчі роки не планує, але і обмежень ніяких не хоче.

Мама прописати дочку з онукою у себе не може – сама живе в квартирі чоловіка, вона там не господиня, не верішує все.

Як повести себе в такій ситуації? Піти родичам назустріч? Або – стояти на своєму і ні за що не поступатися? Як відмовити так, щоб не зіпсувати відносини з рідною сестрою?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page