Моя історія така, яких тисячі. Все почалося стандартно. Вчилися в одній школі, надійшли в один ВУЗ, після закінчення університету вирішили зареєструвати наші відносини. Орендували житло, але настали важкі часи. Грошей катастрофічно не вистачало, практично всі зароблені гроші віддавали за оренду житла!
Але ми не впали у відчай і підтримували один одного, мріючи про світле майбутнє. Через деякий час, “світле майбутнє” все таки заглянуло до нас в гості, у чоловіка кар’єра йшла в гору, я теж не відставала від нього. Джерело
Ми були дуже щасливі. І, як будь-яка дівчина, ділилася щасливими моментами свого життя з найкращою подругою. Через рік я зaвaгітніла, ми з нетерпінням чекали появи на світ нашого малюка.
Вaгiтність протікала нелегко і за місяць до пoлoгів мене поклали на збеpеження. Думаю, що з того дня все і почалося!
З наpодженням дитини наші відносини з чоловіком змінилися, ми стали віддалятися один від одного, чоловік став затримуватися на роботі, дитиною він не цікавився, виправдовуючи свою байдужість втомою і завантаженістю на роботі.
А одного разу він сказав, що на всі новорічні свята їде у відрядження, всі дні будуть дуже завантажені і немає сенсу їхати з ним. Врешті-решт він мене переконав. Зізвонившись з мамою, ми вирішили, що на новорічні свята поїдемо в гості до наших родичів.
Читайте також: «Новорічний сюрприз»: мій чоловік під Новий рік привів свою кoxaнку і сказав, що тепер вона буде жити з нами
Знаючи що Карина – моя подруга, збиралася зустрічати Новий рік в компанії своєї кішки, я запросила її поїхати з нами, але вона відмовилася, не пояснивши причину. Останнім часом ми якось стали мало спілкуватися, самі розумієте – справи, турботи і все таке, а раніше були дуже близькі і ділилися всім, що з нами відбувається!
Новий рік пройшов чудово, завдяки своїй сім’ї я не відчувала себе самотньою через відсутність коханого чоловіка. Настав час вертатися додому, я дуже скучила і з нетерпінням чекала зустрічі з чоловіком. Але на мій подив, наша зустріч пройшла дуже холодно.
Прийнявши душ, він відразу відправився в спальню. Розбираючи речі чоловіка, я випадково виявила наявність закордонного паспорта в його сумці. Не встигнувши взяти паспорт в руки як із спальні з криками вилетів чоловік, схопив паспорт і без пояснень повернувся в спальню.
Того вечора ми так і не поговорили! На наступний ранок чоловік швидко зібрався і мовчки пішов на роботу, як ніби уникав мене! Цілий день я чекала його повернення додому, щоб з’ясувати, що все таки відбувається. Чоловік не дзвонив цілий день, а ближче до вечора відправив повідомлення, що затримується на роботі.
Була 12 годині ночі, чоловіка все ще не було вдома, а його телефон був вимкнений. Вийшовши на балкон подихати свіжим повітрям, я побачила пару, яка йшла у напрямку до нашого дому, це був мій чоловік і Карина, вони що то бурхливо обговорювали, на вулиці була мертва тиша і мені не склало особливих труднощів, зрозуміти про що вони говорять!
Карина кричала, питала, коли він розлучиться зі мною? Коли вони почнуть жити разом? Вона говорила що не хоче більше чекати і збирається все мені розповісти про їхні стосунки!
Коли чоловік прийшов додому, я прикинулася сплячою. А на наступний день, я все таки додзвонилася моєї колишньої найкращої подруги, попередивши її про мою обізнаності, ми домовилися про зустріч.
Вона розповіла мені все в подробицях, як вони люблять один одного, які незабутні новорічні канікули вони провели разом, насолоджуючись сонцем, морем і піщаними пляжами!
Вона сказала, що мій чоловік живе зі мною тільки через дитину і я повинна його відпустити! А також з’ясувалося, що протягом мого перебування в пoлoговому будинку вони жили разом! В нашому з ним будинку і спали в нашому з ним ліжку! Я не вірила своїм вухам! Не влаштовуючи сцен ревнощів, я просто встала і пішла!
Прийшовши додому, я зібрала речі чоловіка і поставила валізу за двері! Змінила замки і пішла до мами. Я не хотіла його слухати, бачити і говорити з ним! На наступний ранок я прийшла додому, а в двері стирчала записка із словами «прости»! Це все, що він зміг мені написати! Так, мені було дуже важко!
Але я знала, що не зможу пробачити зраду! Подвійну зраду! Через деякий час, я знайшла в собі сили поговорити з ним! Розмова була коротка і по справі, про розлучення і аліменти.
Ми розлучилися, мій колишній чоловік і моя колишня подруга стали жити разом, але їх спільне життя не протрималася довго, через місяць вони розійшлися.
А що стосується мене, то хочу сказати, що все прекрасно, життя триває! А щасливими моментами свого життя, тепер я ділюся тільки з моїм найріднішою і близькою людиною – це моя Мама!
