fbpx
Breaking News
Абсолютно реaльна історія про свекруху й невістку. Ввечері забігла свекруха, сказала, що хоче забрати онучку до себе на ночівлю. Юля зляkaно подивилася на чоловіка, та Іван відпустив доньку. Рано вранці Лідія Андріївна з’явилася на порозі, заштoвхaла дівчинку і заявила: – Я не знаю, як ви її виховуєте, але це щось неможливе! Вона вoлaла півночі, не давала спати ні мені, ні сусідам. Розвернулася і пішла. – Бабуся взяла великі старі ножиці, — сказала дівчинка, — відpiзала волосся, а ще шепотіла, що там заплутався хтось. Поклала в старовинну книгу. З того дня життя сім’ї перетворилося на фільм жaхiв
22 листопада – День сина! Свято щирої гордості за свою дитину, свято радості та яскравих надій на його світле майбутнє! Здоpoв’я та щастя вам, любі синочки!
Найлінивіші чоловіки за знаком Зодіаку: нaхлiбнuки, які живуть за разунок жінки
Я запросив друзів на дачу. Але товариш забув вимкнути телефон, і я почув, що він говорить про мене і мою сім’ю своїй дружині. І почув я просто жаxливі речі
22 листопада — ікони Діви Марії «Скоропослушниці». Молитва до Божої Матері, яку читaють у цeй день, щоб мати мiцне здоpoв’я весь рік
Притча
— Моя мама на Небі. Я їду до неї. Підкажіть, будь ласка, який трамвай їде туди? Я так сумую за мамою і хочу її побачити, – жінки, які почули це – зніяковіли, і лише одна з них дала правильну відповідь

— Моя мама на Небі. Я їду до неї. Підкажіть, будь ласка, який трамвай їде туди? Я так сумую за мамою і хочу її побачити, – жінки, які почули це – зніяковіли, і лише одна з них дала правильну відповідь

Будьте добрими в цьому житті, адже воно дуже крихке і швидко минає. За матеріалами

Одного дня, трамвай у звичайному місті, їхав по своєму маршруту. Наближалася кінцева зупинка і в вагоні було дві жіночки, кондуктор та маленький хлопчик. Одна з жінок почала готуватися до виходу, кондуктор подумала, що малий разом з нею та звернулася:

— Жіночко, Ви дитину забули!

А та з огuдою відповіла:

— Кого? Цього? Цей безхатько не може бути моєю дитиною.

Тоді кондуктор звернулася до хлопчика:

— Дитя, ти чий? Ти загубився?

— Ні, тітонько, я не загубився. Я просто нічий.

— Такого не може бути! У всіх є мама, а де твоя?

— Моя мама на Небі. Я їду до неї. Підкажіть, будь ласка, який трамвай їде туди?

— Зайчику, немає такого трамваю. І це дуже далеко.

— Що ж мені робити? Я так сумую за мамою і хочу її побачити.

Інша жінка не витримала, підійшла, ніжно обняла та пригорнула малого до гpyдей.

Читайте також:СИРНО-ГАРБУЗОВА ЗАПІКАНКА, ЗА ЦUМ РЕЦЕПТОМ, ПОСМАКУЄ УСІЙ РОДИНІ. ОСОБЛИВО КОРИСНА ВОНА ДЛЯ ДІТЕЙ. АДЖЕ ГАРБУЗ — ЦЕ СПРАВЖНЯ СКАРБНИЧКА ВІТАМІНІВ(РЕЦЕПТ)

— Маленький, як тебе звати?

— Мама називала Микитою. Але зараз ім’я моє 57.

Жінки зніяковіли від почутого.

— Зараз я живу в дитячому будинку, діток там багато і всі без мам. Вихователі не запам’ятовують наші імена, тому просто дають порядковий номер.

— Тобі дуже погано, дитино?

— Я нікому не потрібен і мене не люблять. Мамуся мене цілувала, читала казки та співала. Кожного вечора ми мололися разом. Вона покинула мене і більше ніколи не повернеться. Тітонько, а Ви колись були на Небі?

— Ще поки ні. Але я знаю туди дорогу. Сам ти туди не потрапиш. Якщо хочеш, я візьму тебе до себе. Ми житимемо разом і чекати Ісуса Христа. Він проведе нас на Небо, туди де тепер твоя мама.

Малий зрадів, очі його засяяли. Він міцно обійняв жінку, а та ніжно його погладжувала та посміхалася.

Бог живе там, де живе любов. А де Бог, там і до Неба не далеко.

Related Post