Моя двоюрідна сестра Світлана вже другий раз вийшла заміж, від першого шлюбу має старшого сина і від другого – молодшого сина.
Старшому синові Світлани вже 12 років виповнилося, другому – 6. Перший чоловік моєї подруги – людина дуже заможна, керівник великої компанії, зовсім непроста особистість.
– А розлучилися ми саме через гроші! – зізнається сестра, адже раніше вона мені про своє життя не дуже любила розповідати. – Точніше, через те, що чоловік хоч і мав досить таки великі статки, а кожну копійку нам з сином тоді рахував, доводилося іноді просити навіть гроші для того, щоб купити елементарні речі, які щодня потрібні в побуті.
Розлучалися вони з ним, на той час, дуже важко і некрасиво. В результаті Світлана пішла з цього шлюбу з дитиною, валізою і малою однокімнатної квартирою. Таким був результат їх спільного сімейного життя.
І щаслива була, щиро кажучи, що хоч не зовсім на вокзал пішла з однією торбою і малою дитиною, бо так хоч дах власний якийсь є у них над головою з дитиною.
Світлана хвилювалася, що і після розлучення колишній чоловік буде лізти до них в родину. Натура в нього така – впевнена була вона.
Однак після розлучення колишнього чоловіка наче хтось підмінив. Він дуже змінився, навіть по відношенню до них, став зовсім іншою людиною.
Він раптом, як ніколи раніше, зацікавився чотирирічним, на момент розлучення, своїм сином, якого раніше наче не бачив, став брати його на вихідні, забезпечувати від і до, одягати гарно, купувати дорогі подарунки, кілька разів звозив на море, на канікули брав з собою за кордон.
Загалом, виявилося, що батько він – яких пошукати потрібно, для своєї дитини йому нічого не шкода.
Світлана просто не вірила сама своїм очам – та чи та це людина, яка тільки недавно перераховувала чеки на кухні і розкладала по купках чайні ложечки?
– А може, він назад тебе хоче повернути таким чином, що так турбується дитиною? – Запідозрила я і такий хід подій. – Ну, ось таким чином. Через дитину вашу с тобою відносини хоче налагодити?
– Та ні! – впевнено відповідала Світлана. – У нас з ним зараз чисто ділові відносини і я тобі це впевнено кажу. “Здрастуй – до побачення котрій приїдеш” – і все. Хоча я впевнена, що є у всьому якийсь підступ, але ось який – сказати не можу.
Згодом, правду кажучи, сама Світлана, анітрохи не шкодувала про розлучення зі своїм першим чоловіком. Тим більше незабаром після нього вона познайомилася з нинішнім чоловіком, дуже хорошою людиною.
Другий чоловік моєї двоюрідної сестри звичайний працівник в офісі, зірок особливо не хапає з неба, проте Світлана з ним дуже щаслива. Одружилися, народили другу дитину, живуть добре, не гірше ніж усі. Світлана працює по пів дня, щоб більше бути з дітьми, молодший цього йде в школу.
І весь цей час перший чоловік, так годить своєму синові, що й не передати. А можливості він зараз має дуже хороші, правду кажучи.
Перший чоловік своєму рідному синові купує дорогий фірмовий одяг, оплачує приватну школу, хороші мовні курси, фітнес з басейном і індивідуальним тренером, 2-3 рази на рік возить в закордонні поїздки, щороку купує все нові гаджети, ноутбуки, комп’ютери міняє.
Поки другий син Світлани, який з’явився у другому шлюбі, був малюком, це всіх влаштовувало і здавалося само собою зрозумілим. Світлана в столиці з немовлям, в декреті, а у старшого сина все канікули розписані похвилинно – то туди з батьком, то сюди.
В принципі, весь цей час це було навіть досить таки зручно, і думати нічого не потрібно – і старший син гарно проводить час, і Світлані, чого вже там говорити, з однією дитиною куди легше, ніж з двома.
Однак другий її синочок вже теж підріс, і чим далі, тим більше задає питань, він все добре починає розуміти.
У перший клас він піде в звичайну школу поруч з будинком, а зовсім не в ту, куди їздить брат. Шкільний рюкзак йому купили набагато простіше, ніж був у брата.
Телефон, який у старшого був років з п’яти, спочатку взагалі не хотіли давати, потім, подумавши, віддали старий – навіщо першокласнику гаджет новий? Навіть одяг молодший брат постійно доносить за старшого, адже в того його просто дуже багато, увесь в найкращому стані, адже навіть не у всьому ходив.
В аквапарк у вихідні піде тільки брат зі своїм батьком.
У брата його рідного новий планшет, телефон, він качає з інтернету якісь ігри, до нього прийде зараз репетитор з англійської, спеціально найнятий водій повезе його туди і сюди, а в наступному місяці він зі своїм татом їде на два тижні в Америку. А молодший ходить в садок і іноді зі своїм батьком в театр і зоопарк і то в кращому випадку, адже він постійно на роботі, гроші заробляє для сім’ї.
Ні, другий хлопчик, звичайно, теж ситий, одягнений не погано зовсім, і в принципі виглядає як середній клас. Він ще маленький, і багато чому не надає значення. Однак питання вже виникають.
Зрозуміло, що далі буде гірше – робити для сина молодшого сина так само, як батько робить для його брата, сім’я не може. Адже перший чоловік вже й університет для свого сина найпрестижніший обирає, сам за навчання буде платити і вже говорить, що як той одружиться, купе квартиру йому, а коли отримає права – нове хороше авто.
У старшого сина вже є казкові мрії, а менший розуміє, що йому все це не дано.
Світлані потрібно вирішувати ситуацію саме зараз, але як? Що робити, як правильно діяти, щоб все налагодилося? Моя двоюрідна сестра розуміє, що не варто старшого сина позбавляти великих можливостей, які йому дає його рідний батько, але й шкода молодшого сина, який все розуміє і бачить добре це.
Ніде правди діти іноді виникають думки, що перший чоловік все це затіяв давно і ось таким чином робить це за давнє розлучення.
З іншого боку, ну звідки він міг знати, що Світлана вдруге вийде заміж, що чоловік буде набагато менш заможним, що буде ще дитина. Та ні, це напевно невірні здогади лиш! – умовляє себе моя сетсра.
І не знає вона, що їй зараз робити.
Позбавити старшого сина благ, які може йому дати багатий рідний батько? Тільки тому, що Світлана не може собі цього дозволити? – не справедливо. Виросте – не пробачить син матері це і це зрозуміло. Він не винен, що в житті так вийшло. Хіба йому варто відмовлятися від хорошого життя заради свого брата?
Але працювати цілодобово, тягнутися до рівня першого чоловіка – все одно не дістанеш. А дістанеш – втратиш те, що маєш зараз, і що в загальному-то влаштовує.
Самим сісти на хліб і воду, але забезпечити другому синові все те, що є у першого сина? Чи буде подяка? Чи зрозуміють їх тоді діти? Чи віддячать колись? Але де взяти стільки грошей, коли і так зараз жити непросто?
Якесь суцільне замкнуте коло. Як знайти вихід в цій складній життєвій ситуації?
Фото ілюстративне.
