fbpx
Життєві історії
Молодята готувалися до весілля, але переїздом у нове житло займатися не поспішали. Десь через місяць Валерія Федорівна поцікавилася, коли вони займуться облаштуванням, на що отримала несподівану відповідь: квартиру вони планують продати

У мене є сусідка, Валерія Федорівна, дуже хороша жінка – добра, душевна. А днями я її зустріла і не впізнала, якась вона дуже засмучена була.

Валерія Федорівна вдова, чоловіка втратила близько п’яти років тому. Поки вони з чоловіком обоє працювали, встигли купити дві квартири: собі двокімнатну, і ще невелику однокімнатну квартирку, яку весь цей час здавали. Було вирішено, що коли їхній син підросте, переїде в цю однокімнатну квартиру.

Син виріс і надумав цього літа одружитися. Валерія Федорівна дуже зраділа за сина, бо невістка була просто радість і диво. Валерія Федорівна вирішила, що немає кращого моменту, щоби віддати синові квартиру. І на радостях розповіла йому та його нареченій, що дарує їм на весілля однокімнатну квартиру, і їм не доведеться блукати по орендованих приміщеннях.

Діти зраділи, все начебто йшло за планом. Молодята готувалися до весілля, але переїздом у нове житло займатися не поспішали. Десь через місяць Валерія Федорівна поцікавилася, коли вони займуться облаштуванням, на що отримала несподівану відповідь:

– Мамо, ми вирішили, що не житимемо там. Ми її вирішили продати та купити машину. Ти ж не будеш проти?

Сказати, що Валерія Федорівна була здивована – нічого не сказати. Вони з чоловіком так довго збирали на це житло, хотіли дати хороший старт для сина, а він хоче її проміняти на залізяку, яка щороку втрачає в ціні, не маючи при цьому де жити. А квартира – це все-таки квартира. Коли ще потім на неї назбираєш, нехай і на однокімнатну.

Загалом, Валерія Федорівна передумала оформляти квартиру на сина. Сказала йому, що квартиру й надалі здаватиме, а він хай вирішує своє житлове питання сам як знає. А якщо він так хоче хорошу машину, то нехай сам на неї заробляє. Не для того, мовляв, вони з батьком економили, щоб зараз так просто позбутися нерухомості.

– Син на мене образився, я ж його виходить, і квартири, і машини позбавила. Але невже я не права? Невже треба було дозволити йому таке зробити?

Я заспокоїла сусідку, вважаю, що Валерія Федорівна має рацію, син поки не розуміє, що житло пріорітетніше, ніж машина. Люди перш за все дбають про дах над головою. Сподіваюся, через кілька років син Валерії Федорівни зрозуміє, чому його мати ухвалила таке рішення і буде їй вдячний за це.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page