Так вийшло свого часу, що я поїхав з села, покинувши батьківську хату, на навчання.
Після закінчення навчання я отримав диплом та так і залишився в місті. Потім знайшов там хорошу роботу, а згодом одружився, взяв житло в кредит і, десь в той період, у нас народився синочок.
Брат мій Андрій теж одружився, але залишився жити з батьками. Я нічого не можу сказати нехорошого про свого Андрія, він добрий син і дружина у нього хороша, з батьками вони багато років жили в мирі та злагоді, у них зараз теж вже двоє діток.
Батьки моєї Наталі, віддали нам свій автомобіль, хоч він був трохи й старенький, але ми були самостійні та часто могли провідувати наших родичів в селі.
Ми влітку дуже часто їздили до мох тата й мами, допомагали їм по господарству і на городі, моя дружина постійно крутилася біля моєї мами, все хотіла її підтримати, допомогти, коли була потреба.
А потім, три роки тому, мами не стало. І, якраз в той період у мене почалися проблеми на роботі, а кредит ще не виплатили ми за квартиру, я, відповідно почав шукати підробітки, працював на вихідних.
Провідувати тата ми вже так часто, як колись, не могли, лише не великі свята їздили в село до батька.
А ось, місяць назад не стало, на жаль, мого тата, ми поїхали з дружиною в село і допомогли організувати прощання з ним, усі витрати на ще поділили навпіл з моїм братом.
Місяць відтоді минув, і мені зателефонував мій брат. Андрій став просити, щоб я написав відмову від хати і він весь батьківський будинок оформить на себе, пояснював, що він доглянув нашого тата, тому спадок має бути його.
Прохання мого брата мене дуже здивувало, адже у нашого тата була пенсія майже 3 тисячі гривень, він сам ходив, розмовляв і непогано все розумів, я не знаю, про який догляд говорить брат, адже мій тато до останнього часу ще міг дещо робити о господарству і сам обслуговував себе. А пенсію тато всю на себе не витрачав, адже скільки старенькій людині для життя в селі потрібно, тим паче, коли господарство вони з братом тримали. Будинок в селі теж батьків, де брат з сім’єю прожив все життя.
А саме головне, що батьки ніколи мені не говорили, що будинок залишать лише братові, у них навіть розуміння такого не було. Я не хочу псувати стосунки у нашій родині, але не розумію, чому я маю відмовлятися від спадку. У мене ще є кредит, який потрібно виплатити і дитині нашій теж від бабусі з дідусем щось має дістатися.
Тепер ми з Наталею не знаємо, як правильно вчинити. Я братові нічого не відповів, сказав, що пораджуся з дружиною, але виходу тут немає.
Як мені розійтися з братом, щоб зберегти нашу родину? не хочу, щоб він ображався, він вже рахує ту батьківську хату своєю, але я йому її не віддам.
Фото ілюстративне.