В минулому році, якраз на свято Петра і Павла я поїхала до сина, щоб його привітати з іменинами.
Невістка моя тоді мене дуже здивувала, швидше неприємно, але я вирішила цю ситуацію звернути нам на користь.
Про свій приїзд я попередила десь за дві години, якраз, поки до них добиралася, бо живуть вони в протилежному кінці міста.
Невістка поралася на кухні, накрила стіл і покликала нас всіх обідати.
Я була приємно здивована, коли побачила, що Вероніка ставить на стіл борщ і вареники.
Я скільки себе пам’ятаю, у мене теж завжди тільки так було.
Мій чоловік і син поки поки в неділю прокинуться, а я їм вареничків наліплю, з сиром домашнім. І борщику червоного наварю на бульйоні.
Одним словом, похвалила я про себе невістку, думаю, от молодець, зранку вже встигла скільки роботи зробити.
Але спробувала я борщ, і відчуваю якийсь незрозумілий смак, тому я запитала у невістки, за яким рецептом вона готувала борщ?
І тут на мене чекав неприємний сюрприз – Вероніка відповіла, що це заморожений напівфабрикат з магазину, мовляв, так зручніше готувати, і коштує дешевше.
Я як таке почула, мало не поперхнулася цим самим борщем. Вареники були теж з цього ж магазину напівфабрикатів.
В мене настрій геть зіпсувався. Я вже і їсти перехотіла, чаю попила, і все.
Особисто для мене такий стиль харчування є неприпустимий, адже якісна їжа – це основна умова здоров’я.
Внуку зараз 6 років, йому потрібно добре харчуватися, а моя невістка готувати лінується, все з свого улюбленого магазину напівфабрикатів приносить.
Я впевнена, що немає нічого смачнішого, ніж домашня їжа. І економити на цьому точно не варто.
На наступну суботу зранку я пішла на ринок і купила свіжі продукти, а в неділю знову пішла до невістки з сином.
Запропонувала я невістці вдвох наліпити вареників і заодно зварити смачненького борщику.
Спочатку невістка без особливого ентузіазму взялася до роботи, але в процесі її настрій покращився, ми чудово провели в розмовах ці дві години на кухні, поки ми готували.
А потім, коли ми сіли за стіл, і внук з’їв всі вареники та ще й добавки попросив, то я побачила, як в невістки очі загорілися.
Їй було приємно, що і син, і чоловік похвалили її за смачний обід.
А мені на душі теж радісно, бо я і свого досягнула, і з невісткою не посварилася.
А в цьому році вони самі вже мене запросили. Приїхала я, а на мене чекав сюрприз – вареники з вишнями! Смачні до нестями, таких в магазині точно не купиш!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
