fbpx

Мій брат збирався одружитися і запросив нас з чоловіком на весілля. Ми погодилися, але у мене маленька дитина і моя мама попросила, щоб свекруха посиділа з онучкою, поки ми гулятимемо на весіллі. Мама чоловіка погодилася і ми купили дорогий подарунок

Мій двоюрідний брат одружується і запросив нас з чоловіком на своє весілля.

З братом ми дуже добре ладнаємо, він мені дуже рідна людина. Ми з чоловіком купили подарунок і надіялися розділити цей радісний день з моїм братом.

Та справа в тому, що моїй донечці лише рік, маленьку дитину не хотілося брати з собою на весь день, адже багато там людей, вона втомиться та й недобре зараз брати малу дитину між люди.

– Свахо, посидь цей день з онучкою, дуже тебе прошу, нехай наші діти підуть на весілля. Я б сама посиділа, але я хрещена мама нареченого, маю бути поруч з ним, – попросила моя мама свекруху.

Ми тоді жили зі свекрухою, вона завжди щебетала до нашої донечки, говорила, що любить її, але ніколи не любила сидіти з дитям, як не одне, то інше завжди вигадає, постійно зайнята вона. Але цього разу погодилася відразу.

Настав день весілля, я наготувала їсти на весь день свекрусі і доньці і ми з чоловіком стали збиратися на весілля. Була 10-та година, а свекруха ще не виходила зі своєї кімнати. Чоловік пішов до неї, а вона там лежить і каже, що недобре себе почуває і залишитися сама з дитиною не може.

Я подзвонила братові, пояснила ситуацію і ми залишилися вдома. А через пару годин чую, свекруха з кимось розмовляє по телефону:

– Що, там у вас? У мене все добре, просто лежу собі відпочиваю. Діти хотіли, щоб я з онукою сиділа, але я з малою дитиною не справлюся сама, важко, тому вирішила просто піти іншим шляхом. Я скоро буде, чекайте на мене, надіюся, що ми в кафе весело проведемо час.

Я була здивована, коли таке почула, адже моїй свекрусі лише 53 роки. Яке їй важко?

Мама чоловіка просто вибігла з кімнати, сказала, що їй стало краще і вона спішить до подруг. Я бачила, що чоловік образився, але мамі нічого говорити не став.

Свекруха пішла відпочивати. А через дві години до нас приїхала моя мама, вона сказала, що привітала вже наречених, посиділа трохи, а тепер забере онучку до себе, щоб ми пішли на весілля.

Дякуючи мамі, ми привітали брата, гарно погуляли.

А два місяці тому стали жити в своїй квартирі, нарешті завершили в ній ремонт. Мама чоловіка просила залишитися з нею, сказала, що не може сама, часто недобре себе почуває. Але хто вже їй тепер повірить?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page